Тема рідної мови є провідною у творі П. Глазового А) « Похвала»; Б) Заморські гості»; В0 Еволюція». 11. Порушення звичного розташування слів у реченні називається А) анафора; Б) паралелізм; В) інверсія. 12. «…найлучче жити, Як милосердний Бог дає.» - головна думка твору А) С. Руданського; Б) Л. Глібова; В) П. Глазового._

ответ: хзхх

Объяснение: хто знає

Усвоєму творі осип турянський показує на прикладі конкретних людей, до чого призводить війна. здорові, молоді хлопці, які могли б довго жити на благо собі, своїм сім’ям і навіть країні, були змушені віддати все своє життя війні і навіть померти не в заспокоєнні, а в муках. на жаль, так відбувається на війні дуже часто. на тлі страждань головних героїв свого твору осип турянський також показує і невисоку вартість інших аспектів життя людей. сьогодні, як ніколи раніше, в житті людини важливі гроші. уявіть, чи будуть вони потрібні, якщо завтра вибухне війна? якщо вас візьмуть в полон, а потім, втікши з нього, вам доведеться йти по жахливого холоду без надії на порятунок? навіщо взагалі в такій ситуації потрібні гроші? відповідь на це питання дали герої розглянутого мною твори. вони розпалили грошима багаття. їм необхідно було врятуватися, а обставини склалися таким чином, що гроші могли знадобитися тільки в якості речі для  розпалювання багаття. цим прикладом осип турянський показує всім своїм читачам відносність життя у нашому світі. необхідно завжди пам’ятати, що те, що сьогодні корисно і потрібно, завтра може повністю знецінитися. важливо залишатися людиною, адже в найскладніших обставинах визначальну роль відіграє далеко не фінансовий ресурс, а характер і душа. все вищезгадане якоюсь мірою характерно і для мистецтва. про яке мистецтво може йти мова в таких складних обставинах? дещо інше місце у творі осипа турянського відведено почуттям. люди стають більш чутливими в ті моменти, коли розуміють, що життя їх незабаром може обірватися. головні герої твору саме це і відчувала, а тому стали згадувати своїх рідних і близьких і різні життєві ситуації з ними. при цьому варто зазначити, що напередодні швидкої смерті люди можуть відчувати почуття негативного, ненависного характеру, що може підштовхнути їх до якихось нелюдських вчинків. варто визнати, що головні герої твору були позбавлені всього цього – вони вели себе дуже гідно , хоч і розуміли, що можуть, наприклад, вбити когось одного і вижити завдяки цьому. вони не стали цього робити, дочекавшись, поки найслабший помре природним чином. як мені здається, задумка автора полягала в тому, щоб показати, наскільки все, крім людських якостей, відходить на другий план, коли людина стикається з перспективою швидкої смерті. у такі моменти дуже складно не позбутися свого звичайного вигляду і головні герої твору повинні стати прикладом для кожного читача.

Моя улюблена драма лесі українки леся українка – надзвичайна письменниця. її творчий спадок твори, які дуже різняться між собою за формою, жанром і тематикою. кожен читач знаходить в творчості лесі щось своє, особисте. для мене таким відкриттям стала драма-феєрія “лісова пісня”, яку я тепер можу назвати своїм улюбленим твором лесі українки. як відомо, вона була написана за дуже малий проміжок часу, але виношувалася в душі письменниці надзвичайно довго. це можна простежити по місткості кожної фрази, кожної деталі. загалом, "лісова пісня" - драма, дуже насичена емоціями та яскравими образами. немов живі, постають перед нами персонажі. і написані вони так проникливо, з такою невимовною любов'ю, до того глибоко, що захоплює дух. не можна не любити лукаша, не дуже сильного духовно, але надзвичайно привабливого своєю відкритістю і наївністю, дядька лева, який настільки довго прожив у лісі, що став уже частиною природи, жвавого, доброго та хороброго перелесника, мавку - саму природу, яка начебто "завжди була". їм протиставляються потерчата, для яких людське життя за іграшку, "той, що в скалі сидить" - невідворотна кара, підлючі лихі злидні, та представники світу людей - мати лукашева, килина. головною у драмі "лісова пісня" мені здається думка, для лесі дуже важлива. коротко її можна було б виразити так: "жити зараз, а не потім". жити тим, що є, не відволікаючись на майбутнє чи минуле; жити почуттями, не загублюючи свою безсмертну душу на бездумне накопичення грошей та матеріальних благ; без оглядки на людський осуд та поговір робити те, що тобі подобається; не розгублюватись при невдачах, а знову й знову підійматись і оживати, оновлюючись раз за разом. людське життя таке коротке, але більшість віддає перевагу витратити його марно; а вічні створіння, такі як мавка, русалка польова і перелесник, живуть тільки "зараз". вони кохають безоглядно та без краю, і проти цього кохання нічого не має сили, доки в серці є "те, що не вмирає". ненавидять вони також не на інших: "ой, ті люди з-під стріх солом'яних! я їх не зношу, я не терплю солом'яного духу! я їх топлю, щоб вимити водою той дух ненáвидний. ". драма "лісова пісня" запам'яталася мені своєю яскравістю та глибинною добротою. ці ідеї - що дерева живі, що душі вічні, що немає кінця життю ("стане початком тоді мій кінець"), - дуже близькі мені. я вважаю, що в цьому творі відбито цілий духовний світ. було б дуже гарно, якби люди прислухались до порад персонажів - дійсно, безсмертної - лесі українки.