Написати твір на тему без душі лячно як без грошей (за пєсою сто тисяч)

Что ето за бред такой?

Уменя на телефоне нет украинского языка . була собы мишка , боялася людей , коли ныкого не було вдома вибыгала на поле до своых сестер. сестри ледве хвоста за собою тягнули з мыста , казали , що выйна у них. мишцы було жаль голодних громадянок. чоловык приныс грошы додому ы сховав ых у ящику пыд лыжком . господиня ходить тепер , як паня. прийшла жынка просити молока з мыста , але ый выдмовили, сказали що у самих його нема.мишка залызла у ящик ы перегризла всы грошы. коли чоловык выдкрив ящик полыз з кулаками на дружину та звинувачував . мишка зыбрала речы та своых дытей ы пышла з того дому зы словами: краще в полы. аныж у цьому домы

Соціально-психологічний роман панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні? » ставить безліч проблем. чи головним у романі є питання, винесене в заголовок? чи не відповіла на нього революція 1917 року? письменники всього світу споконвіку порушували питання про сенс людського існування, філософські категорії життя і смерті. чи однозначну відповідь на них самі автори? чи завжди вони осуджують того, хто став убивцею? ні, читач розумом і серцем повинен потрудитися й знайти свою відповідь.спробуємо розв'язати одну з головних проблем, наприклад: «чому чіпка став убивцею? »починаючи від життєвої історії василя гнидки, письменник хотів простежити, хто і як потрапляє на дно суспільства. бідували мільйони, а злочинцями ставали лише сотні. не від боягузтва, не від слабості, не від хворої психіки став убивцею і чіпка. а від чого? ось чіпка малий «із у піч, витяг жару у покришку та й виніс у хлівець» — щоб наробити пожежі. підріс трохи. почав пізнавати природу. «як схопить горобеня, як крутне голі не вспів оком моргнути, — як в одній руці зостався тулубець, а в другій голівка.» ну, з хлівцем зрозуміло, хлівець винен тим, що належить багатому сусідові, а горобеня ж чим завинило? а якийсь горобець, «як жиди христа мучили, кричав: жив-жив! »ось так наш герой змалку почав встановлювати соціальну та історичну справедливі а сам за свої вчинки намагався уникнути відповідальності. пам'ятаєте, для чого в образах «повидовбував очі»? виріс чіпка, горілку пити навчився. похмелиться і все ж вертає додому: « скажений бик налітає на брязь! — одно ві дзень! — посипалось третє грюк! ногою в двері полетіли й двері у сіни». а потім ображає рідну матір, яка винна перед сином-злодієм лише у тому, що його породила і робила для нього, що могла. важко читати далі розповідь про першу чіпчину «справжню» справу, свого роду посвячення в злодійський орден. у чіпки навіть не виникає питання, чи зможе він «переступити через кров»: перше вбивство було випадковим, планувалось тільки пограбування. але камінь, кинутий у воду, дає кола: один злочин неминуче тягне за собою другий. вороття до нормального людського життя вже немає і не може бути. «спить чіпка. совість, задобрена горілкою, його не мучила.» чи не сучасна історія перед нами, коли під впливом традиційних ліків від горя (горілка й веселе товариство, яке «все розуміє») скоюються злочини, про які, на жаль, так часто можна прочитати в сьогоднішніх газетах та журналах? потім у чіпки багато буде всякого в житті і в душі. він виступатиме в ролі захисника селян, його виберуть, по-сучасному, в депутати. оберуть, бо не доведена була участь чіпки в злочині. а чи знайшовся б серед читачів хтось, хто залишив би у виборчому бюлетені прізвище вареника, і чи діяв будь-де і будь-коли закон, за яким чіпка міг бути виправданий за вчинені злочини і просто за свою поведінку?