П. Куліш "Чорна Рада" 1.Дослідіть, яка ситуація склалася на Україні напередодні зборів чорної ради? 2. Чому, на ваш погляд часи хмельниччини П. Куліш підносить і водночас ностальгує за ними? Наперід вдячна)

Объяснение:Події середини і другої половини XVII ст. стали переломними як в історії козацтва, так і в історії українських земель. У вогні повстання під проводом Богдана Хмельницького та війн згоріла «стара Русь». А на місці «старої Русі» народилася Україна, де козацтво відігравало провідну роль.

Повстання привело до творення на теренах України автономної козацької державної структури, яка в нас переважно іменується Гетьманщиною. Однак у цей час Україна стала ареною постійних бойових дій, в яких брали участь військові сили різних держав. Розколотим виявилося й українське суспільство.

У козацькому середовищі не було єдності. Особливу позицію займала Запорозька Січ. У 1649 р. Хмельницькому довелося жорстоко придушувати повстання січовиків. Тобто гетьман та його оточення, ведучи війну із представниками «старого ладу», йшли також на придушення радикальних революційних елементів.

Чи не нагадує це нам події визвольних змагань 1917 — 1920 рр., коли буйним цвітом процвітала в Україні багатопартійність? Причому часто ця багатопартійність поєднувалася з безпринципністю, змінами політичних орієнтацій, постійною міжусобною боротьбою. Траплялися тоді й намагання з боку революційної влади придушити радикальні елементи.

А хіба не те маємо за часів незалежної України? Є в нас численні партії, які в будь-який момент готові «поступитися принципами» — якщо є відповідний матеріальний інтерес. Вони ведуть між собою міжусобну боротьбу за шматок державного пирога. Це начебто є демократією. Хоча правильніше таке явище іменувати охлократією.

Хмельницький, розуміючи, що не можна спиратися лише на радикальні козацькі елементи, прагнув залучити до побудови Гетьманської держави «стару еліту», яка мала управлінський досвід. Серед козацької старшини опинилися люди, які свого часу працювали в державних структурах Речі Посполитої. Такими були генеральний писар Гетьманату Хмельницького Іван Виговський та його оточення.

Події середини і другої половини XVII ст. стали переломними як в історії козацтва, так і в історії українських земель. У вогні повстання під проводом Богдана Хмельницького та війн згоріла «стара Русь». А на місці «старої Русі» народилася Україна, де козацтво відігравало провідну роль.

Повстання привело до творення на теренах України автономної козацької державної структури, яка в нас переважно іменується Гетьманщиною. Однак у цей час Україна стала ареною постійних бойових дій, в яких брали участь військові сили різних держав. Розколотим виявилося й українське суспільство.

У козацькому середовищі не було єдності. Особливу позицію займала Запорозька Січ. У 1649 р. Хмельницькому довелося жорстоко придушувати повстання січовиків. Тобто гетьман та його оточення, ведучи війну із представниками «старого ладу», йшли також на придушення радикальних революційних елементів.

Чи не нагадує це нам події визвольних змагань 1917 — 1920 рр., коли буйним цвітом процвітала в Україні багатопартійність? Причому часто ця багатопартійність поєднувалася з безпринципністю, змінами політичних орієнтацій, постійною міжусобною боротьбою. Траплялися тоді й намагання з боку революційної влади придушити радикальні елементи.

А хіба не те маємо за часів незалежної України? Є в нас численні партії, які в будь-який момент готові «поступитися принципами» — якщо є відповідний матеріальний інтерес. Вони ведуть між собою міжусобну боротьбу за шматок державного пирога. Це начебто є демократією. Хоча правильніше таке явище іменувати охлократією.

Хмельницький, розуміючи, що не можна спиратися лише на радикальні козацькі елементи, прагнув залучити до побудови Гетьманської держави «стару еліту», яка мала управлінський досвід. Серед козацької старшини опинилися люди, які свого часу працювали в державних структурах Речі Посполитої. Такими були генеральний писар Гетьманату Хмельницького Іван Виговський та його оточення.

если надо короче то в каждом обзаце можно сократить до 1-2 предложений

КАЧКА – пов’язана із трьома стихіями – водою, землею, повітрям. Отож, вона може переходити, перепливати, перелітати всіма трьома сферами. Крім того, саме качка вночі перевозить сонце підземними ріками, аби вранці воно їхало небом у кінній колісниці.

ЧОБОТИ – достаток. У своїй будові людина є малим аналогом космосу, який існує в межах просторових координат.

ДЗВІНИЦЯ – віра, релігія.

СОНЦЕ – головне джерело світла й тепла, від нього залежить усе в природі, а отже, й сама людина.

ЛЕБЕДІ – політ лебедів – плин життя.

1. D, 2а, 3г, 4а, 5в, 6в

Однією з проблем, порушених у казці "Крихітка Цахес", є проблема оманливості кумирів. Натовп легко зачарувався потворою Цахесом і його жахливим голосом, варто були лише поглянути на його зачіску, витворену феєю.  Ця казка сьогодні, мабуть, ще більш актуальна, ніж була в час написання. Зараз завдяки Інтернету дуже легко створити куміра. Трохи вдалих слоганів, купа яскравих фото, оброблених фотошопом - і готовий герой для обговорення. А далі вміле накручування лайків - і ось вже сотні, а там і мільйони говорять про щось колись потворне як про нове віяння, нового героя. І мало хто помічає, що вихваляє і захоплюється усього лише красивим волоссячком на голові огидної потвори.

Объяснение: