3 во Куди на думку діда полетіли лебеді ( М. Стельмаха повість «Гуси-лебеді летять»? В теплі краї Світ за очі На широкі річки, не зелені гаї На тихі води, на ясні зорі 2; За яким товаром ходив Климко до Слов’янська (Г.Тютюнник «Климко») за одягом за борошном за взуттям за сіллю 3; У вірші Василя Симоненка «Лебеді материнства», що за тобою завше будуть мандрувати? верби і тополі; ніжність і любов; лебеді, як мрії очі материнські і білява хата

1.на тихі води, на ясні зорі

2.за сіллю

3. очі материнські і білява хата

Відповідь:

Образ України у творчості Т. Шевченка

Тарас Шевченко — вірний син України. Він любив свою Батьківщину, мріяв про її свободу й незалежність. Де б він не був, куди б не закидала його доля, Шевченко завжди згадував рідні місця, прагнув швидше полинути в Україну, зустрітися з однодумцями. Його роздуми над долею народу, любов до Вітчизни, туга й печаль за нею на чужині висловлені в багатьох творах.

У далекому від України Петербурзі, в казематі в уяві Шевченка виникали картини рідного краю, він згадував вишневі садки, облиті білим цвітом, наповнені піснями дівчат. І все це відтворив у невеличкому вірші "Садок вишневий коло хати". Я вражена глибиною любові автора до народу, до природи свого краю. Не сподіваючись більше побачити Україну, він намалював чудову картину:

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть.

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

На засланні всі помисли поета були звернені до поневоленого народу України. Поезія Шевченка сповнена роздумами про те, як його твори допомагають рідному краєві, як їх сприймають українці. У поезії "Хіба самому написать..." він ставить такі проблеми:

Для кого я пишу? для чого?

За що я Вкраїну люблю?

Чи варт вона огня святого?

Поет постійно відчуває зв'язок із рідним краєм, виявляє до України синівську любов. Перебуваючи в далеких степах, він прагнув, щоб вітер приніс хоч "крихітку землі із-за Дніпра". Шевченко мріє ще повернутися в Україну, подивитися на її чарівну природу:

Може, ще я подивлюся

На мою Україну... —

писав Т. Шевченко в поезії "Лічу в неволі дні і ночі..."

Кожним рядочком своїх творів великий Кобзар засвідчував любов до України, непереможне бажання бачити її вільною й незалежною. З якою силою і впевненістю було сказано:

Я так люблю

мою Україну убогу,

Що проклену святого Бога,

За неї душу погублю.

Поет був упевнений, що поневолені люди скоро звільняться, настане страшний суд над панами, і на оновленій землі щасливо житимуть українці. Шевченко висловлював бажання бути похованим на могилі серед степу рідної України. У поезії "Заповіт" автор, ніби забувши про особистий мотив, яким розпочав вірш, мріє про те, щоб Дніпро поніс ворожу кров у синє море. Про свою смерть говорить тільки одним словом: поховайте, після чого йде заклик до повстання. У поезії "Тим неситим очам" Шевченко проголошує гімн вільній і щасливій людині.

Любов і віра у світле майбуття українського народу допомагали Шевченкові вистояти, перенести злигодні й поневіряння. Минуло багато часу, але поезії великого Кобзаря й зараз дивують, зачаровують сучасників, вчать відданості країні й безмірної синівської любові до матері-України.

Пояснення:

.Що таке щастя? Щось матеріальне, як вілла на Гавайях, десяток автомобілів Bentley в гаражі...? Чи навпаки, ефірне та гнучке, незвичайне і повсякденне водночас? Дія нас щастя - це мрія, що не має форми та матерії.А мрії наші іноді бувають настільки вибагливими, що стають божевільними. Та якими б оригінальними не були наші думки, зрештою всі бажають бути щасливими. Не завжди для нас успіх - щось конкретне. І коли мрія отримує форму, то іноді виявляється зовсім не тим, що ми намагалися уявити.Режисер вважає, що щасливим його зробить інвестор, який вкладе свої мільйони в майбутній блокбастер, домогосподарка найкращим подарунком до будь-якого свята вважає пилосос або набір виделок (дарма, що чоловік вимагає розлучення з того часу, коли він сів на одну з таких виделок)...
Звичайно, нам хотілося б, щоб усе щастя на нас "звалилося з неба". Але ж не факт, що таке з нами трапиться. Тому ми самі заздалегідь повинні дбати про своє щасливе майбутнє. А для цього треба дійсно не лінуватися. По-перше, треба обов'язково добре вчитися у школі, щоб потім вступити до вищого учбового закладу та опанувати професію, яка подобається.Далі знову не треба лінуватися, бо потрібно знайти роботу, гарну роботу. А якщо ще й працювати, не лінуючись, можна досягти великих успіхів.Треба також докладати певних зусиль, виховуючись та навчаючись. Бо у вихованної та освіченої людини більше шансів знайти собі хорошу другу половину і створити дружну міцну сім'ю. Щастя вимірюється не в доларах, а в моментах, коли на душі так хороше, що виростають крила. Ми самі є його творцями. І людині для цього творіння вже дали фарби і полотно. Потрібно лише змахнути пензлем і відтворити свою мрію. І зовсім не важливо, що ви добре малюєте лише Мікі Мауса.Якщо хочеш бути щасливим, ти просто можеш ним бути.