1. Про який час ідеться у творі І. Франка «Сойчине крило»? 2. У якій формі побудовано твір «Сойчине крило»? 3. Яка боротьба відбувалася в душі головного героя новели «Сойчине крило»? 4. Укажіть, кому з героїв новели I. Франка «Сойчине крило» належать ці міркування. Суспільство, держава, народ! Усе се подвійні кайдани. Один ланцюг укований із твердого заліза — насилля, а другий, паралельний із ним, виплетений із м’якої павутини — конвенціональної брехні. Один в’яже тіло, другий душу, а оба з одною метою — опутати, прикрутити, обезличити і упідлити високий, вольний витвір природи — людську одиницю. 5. Визначте героя новели «Сойчине крило» за його портретом. Негарний з лиця, старший літами, з грубими, малокультурними привичками та манерами. 6. Укажіть визначальний художній засіб у наведеному уривку. Я витворив собі оте життя як нездобуту твердиню, в якій живу й паную, з якої маю широкий вигляд на весь світ та яка, проте, не стоїть нікому на заваді, не дражнить нікого своїм видом і не манить нікого до облоги. Ся твердиня побудована в моїй душі.

Объяснение:

1. Про який час ідеться у творі І. Франка «Сойчине крило»?

У творі мова йде про 1904 рік. Лист датований вереснем цього року, головний герой отримує його ввечері перед Новим роком. У листі повідомляється, що знову почався обстріл Порт-Артура, а в цей час тривала російсько-японська війна 1904 –1905 років. 2 січня 1905 року закінчилась оборона міста і воно було здане Японії.

2. У якій формі побудовано твір «Сойчине крило»?

«Сойчине крило» має динамічний сюжет, несподівану розв’язку, високий ступінь психологізму, — отже, це новела.

3. Яка боротьба відбувалася в душі головного героя новели «Сойчине крило»?

Хома, Томассо, Массіно — герой «Сойчиного крила», естет, людина високоінтелектуальна, знавець класичної музики, шанувальник театру.

Хома відпочиває за порадою лікарів після тюремного ув'язнення на лоні лісової природи й здається одержимим удосконаленням життя народу й проблемою передачі ланів, лісів і пасовиськ у розпорядження сільських громад. Він вважає себе сильною особистістю, однак лист із Порт-Артура розтривожив його. Герой час від часу вступає в уявний діалог із Мусею, демонструючи слабкість духу чи не в кожній своїй репліці або коментарі. Отже, перед нами — знервована до краю людина з величезним набором комплексів і внутрішніх пересторог. Від того самовпевненого Хоми, якого вперше побачила Марія, не лишилося й сліду.

Я думаю, що основна боротьба в душі головного героя боротьба відбувалася між його почуттям коханням до Марії-Сойки і почуттям громадського обов’язку людини, яка вирішує присвятити себе боротьбі за народні права й пожертвував заради цього особистим щастям.

4. Укажіть, кому з героїв новели I. Франка «Сойчине крило» належать ці міркування.

Суспільство, держава, народ! Усе се подвійні кайдани. Один ланцюг укований із твердого заліза — насилля, а другий, паралельний із ним, виплетений із м’якої павутини — конвенціональної брехні. Один в’яже тіло, другий душу, а оба з одною метою — опутати, прикрутити, обезличити і упідлити високий, вольний витвір природи — людську одиницю.

Массіно (Хома).

5. Визначте героя новели «Сойчине крило» за його портретом.

Негарний з лиця, старший літами, з грубими, малокультурними привичками та манерами.

Зигмунт Зембецький — ватажок банди.

6. Укажіть визначальний художній засіб у наведеному уривку.

Я витворив собі оте життя як нездобуту твердиню, в якій живу й паную, з якої маю широкий вигляд на весь світ та яка, проте, не стоїть нікому на заваді, не дражнить нікого своїм видом і не манить нікого до облоги. Ся твердиня побудована в моїй душі.

Метафора.

Цінуй своє щастя поки живий.

Живи, радій, кохай;

Живи – твори життя,

Сій мир і злагоду межи людьми.

За здоров’я дбай,

Трудись в задоволенні від достатку.

Плач зі всіма від радості.

Плач разом зі мною у блаженстві.

Плач у розумінні,

Що гнів, гординю,

Жадність і злобу

Полишив вже позаду.

Хай і негаразд, який вводить нас в напругу

Буде пружиною, що штовхає життєвий клапан

На пошуки істини і сенсу,

Бо щастя так усім нам треба…

Частіше говори:

«Світе, ти красивий у весні…»

Частіше говори:

«Я відчуваю благоговіння в літі…»

Частіше говори:

«Я бачу богатство восени…»

Частіше говори:

«Я знаю мудрість твою Природо … у зимі».

Подаруй всім щастя в щасті.

Прийми усе, як є…

Бо саме це дає нам зрозуміти:

яке це щастя – жити і творити.

Объяснение:

Відповідь:

Літературний паспорт твору "Шпага Славка Беркути":

Автор твору: Ніна Бічуя.

Жанр: психологічна повість.

Тема: розповідь про життя школярів-семикласників та перипетії між ними.

Ідея: дружба - велика цінність; засудження підлості, лицемірства.

Місце, де розгортаються події: Львів.

Час, коли розгортаються події: зима.

Сюжетні лінії: лінія Юлька - Слави, лінія Юлька - Лілії.

Проблематика: проблема суспільства та особистості, одиноких дітей, стосунків батьків з дітьми, справжньої дружби, розчарування життя, підлості і порядності.

Головні герої: Славко Беркута, Юлько Ващук, Ліля Теслюк і Стефко Вус.

                                                           

Пояснення:

                                                           Композиція твору:

Експозиція: роздуми про справжню дружбу.

Зав'язка: Розповідь про центральних персонажів твору.

Розвиток дії: життя (навчання, хобі) центральних персонажів.

Кульмінація: суд на Славком та вирок.

Розв'язка: добро перемагає зло.