У чому виявляється зміст і художня форма літературного твору ?​

Поняття «зміст літературного твору» охоплює тему і мотив; «форма літературного твору» означає композицію; формально-змістовими чинниками твору є сюжет і фабула. ... У теоретичній поетиці понятійна пара форма і зміст відома з часів античності.

Проблеми художнього сприймання знайшли широке висвітлення в науковій літературі (Є. Назайкинський, О. Ростовський, О. Рудницька та ін.) Спираючись на провідні позиції їх теоретичних міркувань, запропонуємо власне бачення питань, що дають можливість узагальненого розгляду навчальних підходів до організації і розвитку здатності учнів до повноцінного сприйняття художніх обра­зів. До таких питань відносимо такі, як: визначення змісту і структури художнього сприймання, крите­ріїв його ефективності, різновидів та особливостей створення навчальної ситуації художнього сприймання.

Зміст художнього сприймання —це, по суті, зміст образів мистецтва, інформацію про які отримує людина в процесі споглядання чи слухання художніх творів. На відміну від сприйман­ня творів мистецтва, яке не стосується образного їх змісту (сприймання музики виключно як звучащого фону; сприймання картини як кольорового забарвлення полотна, що не містить ніякого смис­лового чи емоційного ряду; сприймання танцю­вальної композиції як спортивної комбінації, що не несе художньо-виражального навантаження тощо), художнє сприймання виражає прагнення (особистості до усвідомлення тих переживань, що їх втілено композитором, художником, балетмей­стером у мистецтві, стремління отримати насолоду під досконалості форми їх художніх творінь.

Объяснение:

особистість у сучасному світі; справжня дружба; самотність; чесність; взаємопідтримка; відповідальність; моральний вибір; батьки і діти; вплив оточення на виховання дитини.

Детально Ніна Бічуя у творі розкриває такі проблеми:

Формування характеру підлітка; вплив на його поведінку та світоглядні позиції сім’ї, школи, середовища тощо. Змужніння й дорослішання дитини як розширення її життєвого досвіду: поступової «належності до світу», де більша відповідальність, «де ніхто не має права легковажно, безвідповідально й нерозсудливо ставитися до життя», де суворіші закони та випробування.

Самореалізація дитини.

Стосунки ровесників (перше кохання й протистояння, суперництво друзів і самоствердження).

Діалог поколінь, батьків і дітей, їх стосунків. Морально-етичні проблеми (чесність, підлість, байдужість, безвідповідальність та