Написати про звичаї (обряди) українського весілля​

Під час сватання до сім'ї дівчини приходять свати, щоб домовитись про весілля. Звертають увагу на парубка, його позитивні риси, говорять про нього з найкращого боку. Якщо дівчина не згодна стати дружиною, то хлопець отримує гарбуз. Якщо згодна – сватам пов'язує рушник, а хлопець отримує вишиту хустинку.

Потім у домі нареченої відбуваються заручини, під час яких проходить обряд в'язання рушників, як символ нерозривного зв'язку між нареченими.

Згодом проходять оглядини, під час яких батьки зарученої дівчини оглядають господарство хлопця, який буде за чоловіка для їх доньки.

Молоді жінки, які живуть із чоловіками у злагоді, випікають коровай, який символізує здоров'я та достаток. Також майбутня наречена разом із подругами прикрашає зрізану гілку дерева запашними травами і квітами, що символізує утворення нової сім'ї.

Під час дівич-вечору у хаті нареченої дівчата співають пісні. Це прощання нареченої з дівоцтвом.

Виконують приготування до весілля: дружки допомагають одягти вінок та святкове вбрання нареченій, прикрашають її косу стрічками.

Наречені просять благословення у батьків.

Вінчання відбувається у церкві в неділю, після чого батьки зустрічають молодят із хлібом та сіллю на рушнику, обсипають збіжжям, цукерками та дрібними монетами.

Після вінчання святкують весілля з піснями, танцями, музиками.

Після весілля, у понеділок, молодій розплітають косу і одягають хустку.

Наступного дня, у вівторок, гості вбираються як цигани, ворожки і обходять родичів з піснями.

Лаврін приїхав до млина, позносив з воза мішки заїхав під верби, розпріг воли, поклав їм сіна, а сам ліг спати. Добре виспавшись, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин. Мірошник уже насипав борошном його мішки. Запрягши волів, Лаврін ненароком подивився на Рось і побачив дівчину. Він почув, що вона ніби освітила всю його душу, неначе сонце і побігла на гору зіркою. Лаврін махнув батогом на воли і, замість того, щоб їхати додому через греблю, повернув цабе на пригорок за дівчиною.  По обидва боки стояло високе жито, неначе дві зелені стіни. Дівчина ішла попід самою зеленою стіною, висмикувала з жита сині волошки й затикала за вуха. Лаврін догнав її й порівнявся з нею. Вона глянула на його своїми темними очима, і йому здалося, що на житі блиснули дві зірки.

Мені, взагалі, подобається літо, а ще більше подобається погода цієї чудової пори року. Це ж так прекрасно. Коли світить сонечко, тепленько, пташки свівають свої мелодійні пісні, а різнобарвні квіти буяють у саду. Ранком, коли прокидається сонечко, так гарно, ніби все оживає, все наповнюється життям і радістю. Ближче до обіду, сонце піднімається вище, тому можна із гордістю піти у ліс або пограти на свіжому повітрі якусь цікаву гру. А коли сонечко вже ось-ось сяде, вода достатньо нагрілась, можна піти на річку,