Слова о мої синовці Рано єсте почали Половецьку землю мечами разити, а собі слави шукати хто промовляє ​

Ці слова промовляє великий Святослав

В творі "Сто Тисяч " Герасим виступає жадібною,бездушною людиною.Заради грошей він готовий на все, навіть продати душу дияволу. Через гроші він почав відноситись до робітників як до собак, жаліти людям навіть хліба. Герасим не міг спокійно заснути знаючи що у його сосіда земель більше ніж у нього! Готовий був перекреслити долю сина, оженивши його на дочці багатого пана, хоча син кохав іншу дівчину.Через свою жадобу він втратив дуже багато, навіть ті гроші за які він так боровся.Через звичайні бумажки він був готовий покінчити з життям, що є знаком того, що життя для нього це і є гроші!  

Відповідь:

готувала для аналогічного питання. Може щось підійде, хоч на міні-твір не дуже подібне

Коли Павлусь жив у будинку Девлет-гірея, до нього відносилися як до гостя. Незважаючи на те, що фактично Павлусь був у рабстві, Девлет-гірей не примушував його працювати. Павлусь був вільний. У мене навіть склалося враження, що спільне очікування здружили цих двох людей. Хоч і різних за мовою, віросповіданням, але таких одинакових у своїй любові до сім"ї, до родини. Думаю, що в кінці цієї  історії Павлусь це також зрозумів, а коли Девлет-гірей дотримався своєї обіцянки, і не покарав Павлуся за його хитрість, а також, знаючи, що взимку їхати до України  небезпечно, не сказав - все ви вільні з сестрою, куди хочете - туди йдіть, натомість подбав про те, що діти благополучно вже навесні їхали додому, та ще й пообіцяв виконати прохання Павлуся і викупити для нього невільника Остапа Швидкого - напевне, тоді Павлусь зрозумів, що татари теж звичайні люди. І серед них можуть бути і добрі, і злі. І що Девлет-гірей йому нічого злого не зробив і не бажав. А тому соромно бажати такій людині зла, тому і мстити йому Павлусь не має за що.  

Пояснення: