Ідейно-художній аналіз вірша пшеничні лани половіють ДУЖЕ

Квiтень Валентина Вiрш

Тема: розповідь про заплакану дівчинку на бабусиному подвір’ї.

Ідея: автор показує драму, яка вирує в душі маленької дівчинки і про суть якої ми можемо лише здогадуватися з її відповіді: «Всіх». Нам складно знайти однозначне пояснення причини її плачу.

Основна думка: дитячий плач навіює загальне переживання дисгармонії життя, а проголошене вболівання «за всіх» вказує на недитяче сприйняття світу і змушує замислитись над складністю життя. Врешті, кожна людина має право сумувати за чимось і без видимої причини, а надто дитина.

 Жанр: філософська лірика.

Персоніфікація: “розчарована осінь”, “клигає по дворі”, “на душі прохолода”.

Епітети: “дівчинка боса”, “розчарована осінь”

Образ дівчинки у вірші Ігора Павлюка “Дічинка”

Душа дівчинки сприймає весь сум, увесь біль, усі тривоги світу як свої власні, їй жаль усіх. Вона ще маленька, але вже відчуває відповідальність за долю світу. Єдине, що поки що може — поспівчувати, поплакати. Віриться, що коли вона виросте, то зможе діяти й зробити цей світ трохи кращим, добрішим

Відповідь:

1. Ідея»: заклик руських князів до єднання в боротьбі проти ворогів Руської землі; засудження князівських міжусобиць.

2. Це руський князь, який любить свою батьків­щину і готовий віддати за неї життя. Чесний і відвертий, відважний, але гордий. ВІн лицар, що зневажає смерть, насміхається з неї, а полон для нього — найбільша ганьба: «Лучче ж бо потятим бути, -— каже він, — аніж полоненим... Хоробрість Ігоря не раз відзначає Святослав, називаючи його сміливим соколом. Ігоря не лякає страшна небезпека; б’ючись до останнього, він завертає полків, що починають від­ступати.

3. Ідеал мудрої людини, яка знає справжню ціну життя і має «совість, як чистий хрусталь» (рус. «совесть, как чистый хрусталь»), чесної, безкорисливої, яку турбує несправедивість світу.

4. Волю (тільки за умови отримання волі людина почуватиме себе щасливою; ніяке золото не замінить вольності.) рус. «вольности».))