2. Порівняйте балади «Світязь» Міцкевича та «Вересовий трунок» Стівенсона. Що споріднює і що різнить зображення героїзму й любові до батьківщини в цих творах? ​

В балада "Світязь" і "Вересневий трунок" спільним є те що там розказується про героїзм ,відвагу. В балада " Світязь" мова іде про те що було село в якому панувала гармонія і на нього напали вороги і перед людями був вибір або втопитися чи бути рабами і вони потонули. А в баладі"Вересневий трунок" мова і де про те що були броварі і наних також напали вороги їх усіх повбивали ,а одного разу їхав король і знайшов двох броварів і сказав " Якщо ви розкажете мені секрет то я вам подарую життя ,а якщо ні то я вас вбю " - і вони загинули не розказавши секрет.

Нещодавно я прочитав(ла) дуже цікаву книгу вітчизняного автора Сашка Дерманського "Танок чугайстра". У книжці оповідаються містичні події у закарпатському селі, в яких беруть участь два хлопчаки й дівчинка, яка сестра одного з хлоп'ят. Наслухавшись багато казок від своєї бабусі про чугайстрів і мавок, діти хочуть знайти цих створінь.
при зустрічі з чугайстром вони не злякалися, а навпаки- знайшли багато тем для розмов із чугайстром. він виявився зачарованим парубком, який покохав дівчину, дядько якої був проти їх стосунків. дівчина втекла у ліс, а вчитель, якого зачарували в чугайстра вже пристосувався до життя в лісі. як виявилося- чугайстри не вбивають мавок і не думають навіть про це.
слово за слово й зав'язалачя розмова...
кожного дня діти приходили до свого нового товариша й розповідали йому багато цікавого.
ось через день вже буде свято Івана Купало, в містичному селі ходить міф про квітку папороті, яка квітне у ніч цього свята та про вихід нечисті у цей день.
як раз таки дітям випала місія дістати цю квітку, ось тут таки вони потрапляють у цікаві й страшні пригоди..

Я перегорнула останню сторінку оповідання відомого письменника-фантаста Г. Веллса "Чарівна крамниця" і наче вступила в інший світ — буденний, звичайний і не такий цікавий. Упродовж години мене охоплювало чисте, радісне, дивовижне почуття: я потрапила у чарівну поетичну казку, від якої мені зовсім не хотілося відриватися. Адже мій світ такий не схожий на той, чарівний, казковий, у якому живе герой оповідання, маленький Джип.

Там все цікавить, чарує, вабить: чародій-продавець, який дістає з-за вуха й з рота кришталеві кульки, порцелянова рука з колодою чарівних карт, такий самий незвичайний капелюх і чарівні дзеркала. А які чудові іграшки! Лялька, що плаче, як жива: "Яйце є — яйця нема", коник-гойдалка, стійкі олов'яні солдатики, чарівні поїзди, що рухалися без пари й пружини. Це неповторний світ дитинства, світ незабутньої чарівної казки, у яку веде нас письменник.

Объяснение: