«Добрий день, Марусю! Я пишу тобі листа, як до справжньої подруги. Ти мене зовсім не знаєш, але я добре знаю твоє життя і ті причини, за якими ти опинилася у такому становищі. Я вважаю, що ти добра дівчина і розумієш важливість свого мистецького покликання. Я тебе добре розумію, коли твоє серце сповнюється гордістю за те, що козацький полк співає твої пісні, бо твої пісні допомагають козакам воювати.
Я хочу сказати, що ти справжня українська дівчина, бо ти розумієш кохання як почуття, яке невід’ємно від громади, а творчість твоя зацікавлює не тільки вузьке коло родичів та знайомих. Я бачу, що ти прагнеш до дії, хочеш в повній мірі пізнати людські радощі і страждання в усій їх повноті.
Я жалкую, що твоя любов виявилася роздвоєною, тому що ти зустрілася з розчахнутою душею твого коханого – Гриця Бобренка. Ти молодець, що розумієш нерівність своїх почуттів з почуттями Гриця:
«Моя любов чолом сягала неба,
А Гриць ходив ногами по землі.
Важливо тільки відчути, що в цих словах
не стільки докір чи осуд, скільки скрута, зітхання, тута…»
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Знайдіть у вірші сучасникам слова , які за змістом протимтавляються як аноніми .випишіть їх в робочий зошит
Відповідь: «Садок вишневий коло хати»
Автор – Тарас Шевченко
Тема: зображення мальовничої української природи.
Ідея : замилування природним ладом трудового життя з чергуванням праці і відпочинку.
Основна думка: Т. Шевченко звеличує красу українського народу.
Жанр : пейзажна лірика.
Образи: «вишневий сад зелений і темнії ночі», «синє море», «червона калина», «зелені байраки», «небо блакитне». «Садок вишневий коло хати»
Художні засоби
епітети – садок вишневий, вечірня зіронька, маленькі діточки
метафори – хрущі гудуть, зіронька встає, соловейко не дає