Напишіть твір -роздум на тему «Пізнаєш істину - увійде тоді в кров твою сонце»

Істина і брехня, як інь і янь. є дві сторони. істина-світла, брехня-темна. все в нашому житті поділяється на ці групи. з чи у вас асоціюється світло? у мене з сонцем. а темрява? в мене з страшним, нічним лісом.
кожна людина має хоч одну брехня за своїми плечима, та не всі стримуються від неї кожен день. ці люди швидше старіють і виглядають дуже моторошно та втомлено. невідомо скільки людей страждали із-за їхніх проступків. навпроти ж чесні. вони і живуть довше, і виглядають, як янголи. від них можна чекати до прислів’я «пізнаєш істину-увійде тоді в кров твою сонце». я розумію це так: вам брехали, ви почали почувати себе все гірше і гірше, але правда завжди «випливає» і вам стає легше від знання істини. у крові, яка тече по вас, проходять елементи щастя, які символізую проміння сонця.
не творіть зло іншим. завжди говоріть правду зразу, бо «гірка правда краща за солодку брехню».

писала сама, вчитель не найде списування. будь ласка, перевір лишній раз, бо пишу в ночі і не дуже уважно

Відповідь:Повість Андрія Чайковського «За сестрою» справила на мене неабияке враження. Перед нами постають ті звитяжні часи, коли українські козаки боронили свою рідну землю від турецько-татарської навали. Головним героєм цього твору являється п’ятнадцятирічний хлопчик Павлусь. Мене вразила його рішучість та відважність. Він є своєрідним героєм-богатирем із народних дум, адже він часто потрапляє, але потім знаходить вихід із таких ситуацій, які звичайному хлопчаку не під силу. Письменник дещо перебільшував фізичні можливості юнака, але він це робив для того, щоб показати нам, що такі молоді, але звитяжні герої – гордість неньки України. Образ Павлуся нас захоплює, викликає особливу симпатію; хочеться його наслідувати і бути хоч трішечки на нього схожим.

Хлопець вирушив в небезпечні і далекі мандри для того, щоб урятувати рідну сестру, яку він щиро любить. Ніщо не зупиняє Павла на шляху до виконання його основної мети. Його надихає сміливість і відважність козаків-запорожців, адже він вважається їх вихованцем. Хлопець хоче довести самому собі, що він є гідним жити на рідній землі поряд з цими звитяжними борцями з татарськими набігами. Його змушували важко працювати, намагалися продати, карали, але він зміг перенести ці випробування долі, навіть намагається до ншим, адже він повинен знайти свою сестру і повернутися додому.

Пояснення:

Тяжким i безрадiсним було сирiтське дитинство великого українського поета Т.Г. Шевченка.Про це ми дiзнаємось з багатьох його творiв.Один iз них- "Менi тринадцятий минало...".Хлопчик,залишившись сиротою,змушений був пасти чуже ягнята,щоб заробити собi на шматок хлiба.
Навколишнiй свiт зачаровує його своєю красою,здається добрим,приязним.Забутi всi прикрощi-i хлопчик звертається з молитвою до Бога,бо йому хочеться роздiлити з кимось свою радiсть,подiлитись думками,почуттями.
Але такий пiднесений,радiсний настрiй тривав недовго-згадалося,що вiн сирота,немає у нього нiчого,навiть рiдної хати,вiн у цьому великому свiтi одинокий. I залишається тяжко плакати над своєю гiркою долею.
Однак дитячi сльози i дитяче горе-недовговiчнi.Знайшлася добра душа,яка ла,приголубила його.Це дiвчина,що "недалеко...плоскiнь вибирала".Побачивши дитячi сльози,вона "прийшла,привiтала,розрадила.I знову для сироти свiт засяяв,наповнився барвами,став веселим i привiтним.
З особою теплотою i любов'ю у вiршi "На Великдень,на соломi.." змалював Тарас Шевченко сироту,яким був сам у дитинствi.
Великдень-це найбiльше,найвиличнiше i найрадiснiше свято у православних християн.Ранiше,за часiв Шевченка,як тепер на Новий рiк i на день народження,було заведено робити дiтям подарунки.Автор розповiдає у вiршi,як дiти на Великдень,граючись крашанками,почали хвалитися своїми подарунками.Усiм дiтям було чим похвалитися,усi мали до свят обнови,якi  їм подарували чи батьки,чи хрещена мати,чи iншi родичi.
Сирiтцi,що була серед них,теж хотiлося бути,як усi дiти,хотiлося,як вони,чимось похизуватись.Але єдине,що вона дiстала в подарунок на свято,-це обiд у батюшки для таких,як вона,знедолених.
До сердечного щему стає боляче за цю нещасну дитину,яка була позбавлена найцiннiшого-тепла i любовi рiдних.