50 ! ! «білий кінь шептало» 1. що змалку ненавидів шептало? 2. чого найбільше бажав кінь? 3. що своїм «приземленим розумом» розумів степан? 4. про що вперше пошкодував шептало, коли на порозі стайні спинився степан? 5. «ходити по колу, топтати власні сліди, котити воза» шептало вважав? 6. що підказував коню інстинкт? 7. що люди, на думку шептала, знали про нього? 8. а чого досяг шептало, на його думку? 9. що відчув шептало, коли зі звичною покірністю ступив за хлопчиком? 10. дух чого відчував шептало, в спогадах минулого, коли перебував у лугах? 11. що побачив кінь у водяному дзеркалі річки? 12. кінь кинувся у грязюку, бо подумав про що?

ответ:

1 табун

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

объяснение:

"енеїда" івана котляревського                                                                                                                                                                                            план                                                                                                                                     частина перша  розповідь про енея його характеристика.  еней відправляється з трої з товаришами.  юнона просить еола, щоб той своїми вітрами нашкодив енею.  еней обіцяє нептуну грошей і той зупиняє шторм.  розмова венери з зевсом про енея.  еней із троянцями припливає в карфаген до дідони.  еней дідона і троянці п"ють, гуляють і відпочивають.зевс викликає меркурія, щоб той розлучив дідону і енея.  еней втікає від розлюченої юнони, а вона від горя кидається у вогнище.                                                                                                                                         частина друга  еней прибуває до сицилії.  еней влаштовує поминки на честь смерті батька.поєдинок дареса з ентеллом.  троянки спалюють човни, але за проханням енея боги посилають дощ і вогонь припиняється.  енею сниться батько, який наполягає, щоб той відплив скоріше з сицилії і еней відпливає.                                                                                                                                             частина третя   1.    еней припливає до острова сивілії.    2.    еней разом з відьмою сивілією потрапляють у пекло і бачать страшні видовища.    3.    зустріч енея з батьком і пророцтво, яке почув еней                                                                                                                                          частина четверта  1.    еней і троянці прибувають до латині.  2.    еней відправляє послів до царя латина.  3.    юнона підмовляє турна іти з війною на троянців.  4.    троянські пси вбивають ненчину собачку.  5.    латини готуються до війни.                                                                                                                                                частина п'ята  1.еней припливає до евандра за поміччю.  2.венера просить вулкана зробити чудо збрую для енея.  3.латини спалюють човни троянців.  4.подвиг евріала і низа.  5.починається битва.                                                                                                                                                    частина шоста  1.розмова зевса, юнони і венери на олімпі.  2.енею привидились мавки.  3.турн вбиває паланта, сина евандра.  4.бій енея з турном. 

Читаючи твори г. сковороди, я не припиняв дивуватися з того, наскільки глибоким є їх зміст, наскільки актуальними, необхідними та просто красивими є філософські ідеї, висловлені в них.однією з головних ідей філософії сковороди була ідея так званої сродної праці. з дитячих років, ще юнаком, майбутній філософ та письменник звик своїм батькам. щастя, що ця давала йому справжнє задоволення, бо його батьки — звичайні селяни — змогли вказати дитині на те задоволення, яке може приносити праця заради власного добробуту. пізніше усе пережите в дитинстві г. сковорода висловив у своїх творах, та власній філософській теорії. він навчав, що кожна людина має працювати. бо ледарювання призводить до деградації насамперед духовної, воно ніби уповільнює життя людини, робить його беззмістовним та безбарвним. тільки праця в змозі позбавити людину песимізму, нудьги та сірості. але ця праця має відповідати покликанню людини, найтоншим порухам людського серця.на жаль, тогочасне суспільство зовсім не зважало на природні нахили людини. коли дитина народжувалася в бідній селянській родині, майже упевнено можна було сказати, що все своє життя вона працюватиме на землі. коли ж дитина з'являлась на світ в родині ремісника, вона також, скоріше за все, ставала ремісником, переймаючи від батька його професію, те саме стосувалося духовенства тощо. у східних країнах, зокрема в індії, протягом багатьох сторіч існував кастовий поділ суспільства. наприклад, були ремісники, торговці, воїни, духовенство. отже, дитина від народження не могла змінити своєї кастової приналежності, змушена була з малих років пізнавати часто нецікаву для себе справу. але що робити, коли син воїна не має бажання братися до зброї, прагне життя спокійного і усамітненого, має хист до мистецтва. або коли майбутній церковник знаходить розраду і щастя в щоденній праці на землі, в створенні чогось матеріального, у відчутній і людям? відповіді на це питання не було. звісно, в українському суспільстві такого явного поділу за кастами не було, проте ця проблема поставала дуже гостро. григорій сковорода помітив таку несправедливість і обміркував шляхи її подолання. він дійшов висновку, що головне — вчасно помітити нахили дитини і в жодному разі не створювати перешкод на шляху її духовного та професійного розвитку. коли дозволити селянській дитині, якщо вона того хоче, стати музикою і все своє життя присвятити цьому справді прекрасному мистецтву, а синові монарха дати змогу працювати на землі, якщо він не має бажання, а головне — хисту керувати країною, люди стануть щасливішими. коли займаєшся улюбленою справою, навіть результативність твоєї діяльності відчутно збільшується. але григорій сковорода міркував не тільки про щастя кожної людини окремо: коли кожен бути займатися своєю сродною працею, саме суспільство стане краще, бо кожна людина — від хлібороба до полководця — робитиме свою справу творчо, професійно і з задоволенням.