УКР ЛИТ НОВЕЛЛА КОБЕЛИНСЬКА ​

Ми всі живемо на найпрекраснішій планеті, яка зветься Земля. Ми дихаємо повітрям, п’ємо воду, їмо її дари. Природа Землі дає людині життя, а ось люди дуже рідко замислюються над тим, що ці багатства не нескінченні. Будуються величезні заводи й фабрики, що забруднюють річки та повітря відходами виробництва! Гинуть риби, які не можуть жити в отруєній воді, зникають цілі види птахів і тварин, перестають рости дерева. Людство губить природу, навіть не замислюючись над тим, як житимуть його нащадки!

Зайдемо в літній день у ліс. Ми йдемо по залитих сонцем стежках, дихаємо свіжим повітрям і слухаємо дивовижний спів птахів. І раптом, прямо перед нами, на чудовій галявині лежить величезна й потворна купа сміття! Пластикові пляшки й склянки нагріваються на сонці, виділяючи в атмосферу отруйні пари. Вони пролежать тут багато років, потихеньку вбиваючи та отруюючи все навколо!

Люди повинні задуматися про свою відповідальність за Землю, адже це наш спільний дім! Уже зараз в містах вирубують тисячі дерев, а на їхньому місці будують тисячі будинків. Тільки чим будуть дихати ті люди, які будуть жити в цих будинках? Недарма кажуть, що дерева — це зелені легені планети!

Ми повинні всі разом допомагати рідній природі та берегти її зі всіх сил! Як це просто, взяти й забрати з собою сміття, що залишилося після пікніка в лісі. Або викинути обгортку від морозива в урну, а не собі під ноги! Хіба так необхідно вбивати рідкісних тварин заради того, щоб зшити з них шубу або чоботи? Ні!

Все в наших силах! Замість того, щоб грати з друзями в нескінченні гри на комп’ютері — вийдемо та посадимо дерево!

Бережи рідну природу — залишайся людиною!

Объяснение: