Миколі Гуменюку для проведення вистави необхідно було мати куль сіна, для цього він звернувся до 1)тих, хто не мав можливості потрапити до театру; 2)голові еомнезаму; 3)Юхриму Бабенку. Квиток до театру коштував: 1)чотири фунти пшениці; 2)пять рублів; 3)глечик молока або дві паляниці хліба. Театральна вистава мала відбутися: 1)на центральному майдані села; 2)в школі; 3)у приміщенні старої бібліотеки. Через що Люба не хотіла їхати разом із Михайликом селом: 1)боялася зустрітися з Юхримом Бабенком; 2)поспішала на зустріч до тітки Василини; 3)щоб дітвора не дражнила їх: молодий-молода. Що відповів Михайлик на питання вчительки: "А хто тебе навчив читати?": 1)"Мій улюблений дідусь"; 2)"Книжки поповича"; 3)"Від старших школярів перейняв". Учительку Михайлика звали: 1)Василина Іванівна; 2)Настя Василівна; 3)Олена Андріївна. Спіймавши Михайлика - "зайця", високий парубок звернувся до нього і сказав: "Я тебе пущу, але так, щоб знав...": 1)"...де раки зимують"; 2)"...куди Макар телят ганяє"; 3)"...де роги козам правлять". Для проведення вистави організатори театру у селян позичали: 1)гроші; 2)стільці; 3)знаряддя праці. Найбільше Панас Демянович цінував у людині: 1)кмітливість і винахідливість; 2)швидкість і пунктуальність; 3)свіжу сорочку і чисту совість. Чим Михайлик пригостив голодних однокласників, які сховалися під театральною сценою: 1)пиріжком з калиною; 2)пряженим горохом; 3)шматком чорного хліба "Велике і урочисте слово міститься на такій крихітці паперу, на якій не можна навіть викруглитись уся печатка". Яке слово малося на увазі: 1)партер; 2)резонер; 3:контрамарка. Хто Михайлику наказував: "наука наукою, а чоботи бережи": 1)батько; 2)мати; 3(дядько Себастіян.