?>
1. Поневолене українське суспільство порівнюється з загнаним звіромсвійськими тваринамидиким туромробочим конем2. Соломія булазаконною дружиною Остападівчиною Остапа, яку насильно віддали заміжбідною наймичкою в панському домі, на яку пан накинув окомдалекою родичкою Остапа, що доглядала його дідуся3. Прикордонна сторожа, козаки з повісті людей-утікачіврозуміли, інколи допомагалиобходили увагою як зайвий клопітзаарештовували й відправляли на виправні роботи або змушували платити штрафловили й повертали панам, бо за це отримували винагороду4. Сюжет повісті маєпригодницький, романтичний характерсатирично-гумористичне спрямуванняпатріотичний, громадянський пафосфантастично-фентезійний характер5. "Списана життєпись" Остапа, за його словами, булав мемуарахна тілів щоденникув паспорті6. За повістю, кріпаки з України тікали від панської сваволіза Волгуза Дунайза Донна північ, до Білого моря7. Соломія, щоб її не впізнали та не повернули панові, переодяглася вциганкупарубка8.Установіть відповітність між героями та їхніми портретними характеристиками (одна зайва)турок із конаку–переодягнута Соломія–Іван Котигорошок–циган Гіца–Остап–молодий безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпкомлежав тут же з розплющеними очима; його молоде обличчя немов прив'яло, на уста впала смагабув радісний, веселий, дрібцював короткими ногами і все говорив та й говорив, мов горохом сипавтовстий, добродушний... із горбатим носом та з чорними блискучими вусами на свіжому виду
Ответы
Маруся Богуславка в моїй уяві постає гарною дівчиною з досить світлою душею.Та читаючи думу ,вчитуєчись в її змість постає питання чи справді вона була такою. А чи ж була звичайною зрадницею.
Відповідь на це питання є досить неоднозначною.З однієї сторони, вона зрадниця яка прийняла мусульманську віру. Звикла до турецької розкоші і лакомства поганого.З іншого вона просто жертва подій.Бідна дівчина бранка, яка навіть в далекій туреччині хоче зробити щось корисни для України.Саме таким корисним ділом вона обирає, відпустити козаків-невільників, незнаючи своєї подальшої долі.
Тому, я до неї ставлюся з розумінням, адже вона простго немала іншого виходу і її дії повність відповідали її становищу в суспільстві.