Чи комфортно жилося б В. Стусові - поету в нинішній Україні. Чи такою він бачив омріяну Батьківщину?​

Хоч не літак, а крилатий,
Без крил не може працювати.
(Вітряк)* * *
Знизу клин
Зверху млин.
Тече вода
А їй не біда.
(Парасолька)* * *
І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й смачна. 
(Калина)* * *
Кавунчики дрібненькі,
Смугасті та кисленькі,
У колючки вбралися
І кущиком назвалися.
(Аґрус)* * *
Мов маленький м’ячик,
Висить, а не скаче,
Рум’яне, гладеньке,
На смак солоденьке.
(Яблуко)
* * *
Торох, торох,
Розсипався горох.
Почало світати – 
Нема що збирати.
(Зірки)* * *
Дерев’яний та довгенький,
Маю носик я гостренький.
На білому слід лишаю,
Усіх діток потішаю.
(Олівець)* * *
Ухопився за дріт,
Покотився у світ,
Потяг близняток
Цілий десяток.
(Електровоз)* * *
Коли хочеш ти читати,
То повинен мене знати, 
А коли мене не знаєш,
То нічого не вчитаєш.
(Абетка)* * * 
З небесної діжки
Крижані горішки
На землю упали,
Шкоди нам завдали.
(Град)* * *
Спритний майстер у стрибках:
На деревах, по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст,
Рідний дім для неї – ліс.
(Білка)