1.Тарас Шевченко удосконалив літературний жанр А)думки, медитації Б)поеми В)автобіографічної повісті Г)щоденника 2.Найтоншому передаванню душевного стану ліричного героя вірша “Росли 1)укупочці, зросли” сприяє * 2)заперечення негативного 3)епітети 4)психологізм 5)риторичні фігури 3.“У нас нема зерні неправди за собою”, - у цих рядках використано 1)алегорію 2)метафору 3)персоніфікацію 4)інверсію 4.Зустріч героїні Т. Шевченка Катерини з офіцером-спокусником на зимовій дорозі є 1)розв’язкою 2)зав’язкою 3)кульмінацією твору 4)експозицією 5)розвитком дії 5.Який твір Т. Шевченка було написано після повернення із заслання 1)“У нашім раї на землі” 2)“Мені тринадцятий минало” 3)“Наймичка” 4)“І мертвим, і живим, і ненародженим" 6.“Убогі, кайданами куті” у творі “Ісаія. Глава 35” – це 1)ті, хто сидять у в’язниці 2)невольники, приковані до скелі 3)кріпаки 4)каменярі в ланцюгах 7.Кому Шевченко присвятив «Кобзар» 1860 року? 1)М.Костомарову 2)Марку Вовчку 3)батькові 4)рідній землі 5)сестрі Катерині 8.Першим у світі антиколоніальним твором називають * 1)«Гайдамаки» 2)«До Основ’яненка» 3)«Наймичка» 4)«Сон» («У всякого своя доля...») 5)«Кавказ»

Оповідання "Дорогою ціною" — один з кращих творів М. Коцюбинського. Автор розкрив правдиві картини підневільного життя кріпаків, їх нестримне прагнення до волі. Це є головною темою оповідання.
Головні герої твору — Остап і Соломія — втілення волелюбності українського народу. Панщина нещадно покалічила їхнє життя. З гіркотою згадує Остап, що вони були лише "панською худобою". Тяжка праця кріпака та розповіді дідуся про козаків, що боролися за свободу рідного краю, вплинули на формування
непокірної натури Остапа. Перед ним розкривається зміст чарівного слова "воля". Це слово виражало найзаповітнішу мрію народу. Остап тікає на вільні землі. Залишивши село, він, хоч і важко йому кидати все рідне, відчув приплив сил — в обличчя йому дихнула воля! Письменник милується своїми героями, їх красою, жагою до життя. Мрія про волю веде їх через усі перешкоди. Показовими є картини блукання Остапа та Соломії в комишевих хащах. Тяжкопоранений Остап не хоче вмирати. "Він хоче жити. Світ такий красний... непереможна жага життя палить усередині". Він "буде плазувати, чіплятиметься не тільки руками й ногами, а й зубами навіть, а таки вилізе з сих мочарів...".
Зворушує загибель Соломії у холодній воді Дунаю. Так і не осягнула бажаного щастя ця смілива дівчина. Остап добув волю, але залишився один, вірний своєму коханню.
М. Коцюбинський змалював наполегливу боротьбу людини за волю, внутрішню силу простого селянина, бажання здобути свободу будь-якою ціною. У цьому велике виховне значення цього твору.