я просто не знаю что сделаю если вы сделаете это я не могу господи​ (я случайно поставила что это укр лит но это укр мова)

Всьо что мог

Объяснение:

Ведмідь – не чесний, несправедливий суддя. Вовки – судові чиновники для яких суд – особиста нажива. Вовки уособлюють образ підлабузників. Лисиця – дрібний, прислужливий чиновник. Саме Лисичка подала бумагу на Вола до суду. Лисичка уособлює образ донощика. Віл – простий трудівник, якого несправедливо засуджують. (Вола засудили за те, що він їв сіно, і овес, і сіль). Волові навіть не дали слово для виправдання, тому що воно було неважливим для суду. Головною метою суду було власне збагачення. Волу винесли вирок – четвертувати. Автор у цьому творі критикує тогочасну несправедливу судову систему. У байці «Ведмежий суд» Гребінка змальовує пан­ський суд у царській Росії, його сваволю і знущання з простих людей, показує безправність простої люди­ни перед цим судом. Образною, невимушеною розповіддю письменник створює типову яскраву картину царського суду. Ді­ставши від Лисиці безглузду “бумагу” судді розпочали ще безглуздіший судовий процес: Давай вони його по-своєму судить Трохи не цілі сутки На суді «Ведмідь сердито став ревіть», «Вовки за­вили», Волові не дали й слова сказати на своє виправ­дання. Щоб картина тогочасного суду була повнішою і конкретнішою, автор використовує мову тодішніх су­дових документів: І так опреділили І приказали записать: «Понеже Віл признався попеластий. Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті, Так за такі гріхи — його четвертувать…» Образи байки дуже прозорі і зрозумілі: Ведмідь і Вовки-хижаки уособлюють всесильних судових чинов­ників, які використовують суд для особистої наживи; Лисиця — дрібний прислужник царського суду, ябеда і крутій, що живиться крихтами з панського стола; по­пеластий Віл — це образ трудящої, сумлінної, покірли­вої людини, несправедливо засудженої тільки тому, що на ній можна було поживитися хижакам.