Контрольна робота з теми: «Дієслово», 4 клас. 1. Дієслово відповідає на питання: а) Хто? Що?; б) Який? Яка? Яке?; в) Що робить? Що зробить? Що буде робити?. 2. Укажи групу слів, яка складається тільки з дієслів неозначеної форми: а) працюють, дружать, знають; б) працювати, дружити, знати; в) працювали, дружили, знали. 3. Вибери групу дієслів, які належать до ІІ дієвідміни: а) косити, лежати, стояти; б) співати, накрити, звикати; в) читаєш, виходимо, умиваються. 4. В якому часі можна визначити рід? а) минулому; б) теперішньому; в) майбутньому. 5. Встав пропущені букви в закінченнях дієслів. Визнач їх дієвідміну (спряжение Говор…ш, друж….мо, вивча….мо, збира… ш, одяга….те. 6. Від поданих іменників утвори дієслова в неозначеній формі дієслова (наприклад: спів – співати): Малюнок - зустріч - дружба - 7. Постав дієслова в 3 особу однини: співати - я збирати - я ловити - я 8. Зміни текст так, щоб події відбувалися в теперішньому часі. Біля моєї хати цвітуть мальви. Вузенька стежка біжить до криниці. Там росте калина, шумить молоденька тополя. За хатою цвітуть вишні і яблуні.

   Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: "Хто багато читає, той багато й знає". Кожен — інтелігент, бізнесмен, робітник — має хоча б невеличку особисту бібліотеку. 

Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою. Вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх сторінок забринять невідомі вірші, які ми пам'ятаємо довго, а можливо, й ціле життя. Саме з книжок ми дізнаємося про те, як живуть народи різних країн, як виборюють вони свободу, а ще дізнаємося про відкриття науки й техніки, про рослини й тварин, про планети, зірки й туманності. З давніх-давен письменники, учені відображали в книжках знання та досвід поколінь, зберігаючи це все для нащадків. 

А колись у прадавні часи на світі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Замість сторінок пращури використовували каміння, дерево, стіни печер. Пізніше почали писати на глині, але це було також не дуже зручно. Справжній папір, схожий на той, що на ньому ми пишемо сьогодні, з'явився кілька століть тому. Відтоді й почали в усьому світі писати на папері. А тепер вони є, але майже ніхто не хоче їх читати. 
Я щиро вважаю, що телебачення та електронні машини ніколи не зможуть повноцінно замінити щасливих годин спілкування з книгою.