Визначте художньо-виражальні засоби в твори гер переможений ми розкидали його грядку його маленьку державку в злиденному місті

Поетичні збірки:           1. " і роскази" (1876)          14 віршів          2. "з вершин і низин" (1887)          3. "з вершин і низин" (2-е, перероблене й доповнене видання) (1893)          переднє слово. - de profundis: гімн. замість пролога. - веснянки. - осінні думи. - скорбні пісні. - нічні думи. - думи пролетарія. - excelsior! - профілі і маски: поезія. - поет. - україна. - картка любові. - знайомим і незнайомим. - оси. - сонети: вольні сонети. - тюремні сонети. - галицькі образки. - жидівські мелодії. - панські жарти. - легенди: смерть каїна; п'яниця; цар і аскет. індійська легенда.          4. "зів'яле листя. лірична драма" (1896)          передмова. - перший жмуток (1886-1893). - другий жмуток (1895). - третій жмуток (1896).          5. "мій ізмарагд" (1898)          передмова. - і. поклони. - іі. паренетікон. - ііі. притчі. - іv. легенди. - v. по селах. - vі. до бразилії.          6. "із днів журби" (1900)          із днів журби. - спомини. - в плен-ері. - іван вишенський. поема. - на святоюрській горі.          7. "semper tiro" (1906)          semper tiro; сонет; моєму читачеві. - буркутські станси. - лісова ідилія. поема. - нові співомовки. - на старі теми. - із книги кааф. - страшний суд.          8. "давнє і нове" (2-е, "побільшене" видання збірки "мій ізмарагд") (1911)          переднє слово. - поклони. - паренетікон. - притчі. - легенди. - із злоби дня. із тридцятиліття 1878-1907 (у т.ч. вольні вірші - гімни і пародії.          9. "вірші на громадські теми" (1913)          10. "із літ моєї молодости. збірка поезій івана франка з п'ятиліття 1874-1878" (доповнене і відредаговане автором перевидання збірки " і роскази") (1914) 

I. творчість і. карпенка-карого у контексті розвитку української драматургії й театру кінця xix ст. (відомий драматург і. карпенко-карий стояв біля витоків нової української драматургії. найчастіше у своїх творах він звертався до соціальних проблем і суспільних відносин. з нещадною правдою він показав нові зміни на селі, зобразив позитивні і негативні риси своїх персонажів, висміяв прагнення до наживи і швидкого збагачення.)  ii. трагічні та комічні мотиви п'єси "сто тисяч". (і. карпенко-карий майстерно показав, як жадібність головного героя, його нестримне прагнення до збагачення навіть нечесним шляхом, призводять до комічних, а часом і драматичних ситуацій. отримавши від жида-шахрая папірці замість фальшивих грошей, герасим калитка мало не вкоротив собі віку.)  1. "і все то гроші, гроші, гроші". (калитка добре розуміє, що вся його земля — то є гроші, але прагнення якнайшвидше здобути гроші штовхають його на сумнівні шахрайські угоди. жадібність настільки затьмарила йому очі, що він як заможний хазяїн, не прорахував усі ризики майбутньої афери. у дрібницях він хитрий і обережний: послав свого кума савку поміняти в казначействі нібито фальшиві гроші, отримані від єврея. проте в головному — довірливий і обмежений. до того ж він не хазяїн свого слова. доньку заміж, він одурив сватів, пообіцявши п'ять тисяч карбованців, а відбувшись худобою. зятеві нахабно зауважив: "обіцянка — ця-цянка, а дурневі радість".)  2. жадібність, що обернулася крахом. (у народі кажуть, що на кожного шахрая знайдеться ще більший шахрай. єврей невідомий виявився хитрішим і спритнішим, ніж герасим калитка. сільський багатій залишився без грошей, без надії прихопити собі новий ласий шматочок землі. щоправда, є у цьому й позитив. герасим на радість синові й дружині дозволив роману одружитися із працьовитою наймичкою мотрею.)  iii. правда життя, як вона є. (понад століття п'єси івана карпенка-карого мають незмінний успіх. проблеми, які порушив автор, актуальні і сьогодні. від комічного до трагічного — один крок. адже тема грошей — одвічна тема. і стоятиме вона гостро у контексті людських стосунків, допоки існуватимуть грошові відносини.)