Аналіз вірша карпатська січ івана ірлявського

ответ:

объяснение:

взагалі ця строка з вірша тараса григоровича шевченко.

мені однаково, чи буду

я жить в україні, чи ні.

чи хто згадає, чи забуде

мене в снігу на чужині –

однаковісінько мені.

в неволі виріс меж чужими,

і, не оплаканий своїми,

в неволі, плачучи, умру,

і все з собою заберу,

малого сліду не покину

на нашій славній україні,

на нашій – не своїй землі.

і не пом'яне батько з сином,

не скаже синові: “молись,

молися, сину: за вкраїну

його замучили колись”.

мені однаково, чи буде

той син молитися, чи ні…

((та не однаково мені,   ))

як україну злії люде

присплять, лукаві, і в огні

її, окраденую, збудять…

ох, не однаково мені.

напевно, дехто із нас ще в дитинстві мріяв навчитися літати. тільки не літаком, а по-справжньому, з крилами. та, на жаль, реальність залишається реальністю. образ крилатої людини завжди цікавив відомих світових і вітчизняних письменників. зачепила цю досить філософську тему наша українська
поетеса ліна костенко. авторка по-новому переосмислює буття людини, сенс її існування й призначення. але чи справді людина може літати? відповідь авторки однозначна – безумовно! але не тілом. душею, серцем, подумки, мріями – все це є відірватися від щоденних справ, взяти уявні крила й поринути
ввись. так у своїй поезії «чайка на крижині» ліна костенко змалювала образ самотньої чайки. вона полишила свій гурт і сидить на тонкій крижині, яка от-от трісне. саме це непокоїть ліричну героїню. проте, як виявилося, хвилюватися не варто, чайка – вільна істота, підкорити яку зможуть тільки небеса.
навіщо їй ґрунт? таку позицію ніколи не зрозуміє людина, яка боїться труднощів. є в ній щось таємниче. інколи помічаєш чайку і, здається, летить вона у незвідані краї, яких не осягнути людині.

та все ж є щось між чайкою і героїнею спільне. і це щось – свобода. я вважаю, що якщо людина буде
вільною від сірої маси, як птах, то обов’язково отримає свої крила у вигляді чеснот, доброти, щирості, поетичності. адже життя безкрилої людини одноманітне. крила – це наша духовність, наш внутрішній світ. і хоч вони не вкриті пір’ям, як у чайки, проте все ж відірватись від землі та поринути в
дивовижний світ мрій і відкриттів.