Дея оповідання білий кінь шептало

ответ:

объяснение:

возвеличення гармонії, яка простежується у взаємостосунках людини і світом тварин.

людина не повинна губити кращі риси свого характеру, пристосовуючись до обставин. від цього буде гірше їй самій. вона має залишатися собою за будь-яких соціальних обставин, оскільки, за словами самого письменника, під впливом соціуму зникає "самобуття" особистості, яке й становить її елітарність.

календарно-обрядові пісні  — це  пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. ці пісні тісно зв'язані з  язичницькими  віруваннями. слов'яни вірили в сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. обрядова поезія дуже тісно зв'язана з працею людини, з родинним побутом та з  народним календарем. у різні пори року виконувались різні обрядові (календарно-обрядові) пісні. ці пісні повинні були забезпечити успіхи в господарюванні, добрий урожай, щастя в родинному житті. наприклад: на сільських майданах і галявинах співали  веснянки  і  гаївки, під час зелених свят  —  русальні пісні, на івана купала  —  купальські пісні. по закінченню жнив, люди співали  жниварські пісні, славлячи землю за те, що дала їм гарний урожай. під час зимового  сонцестояння  виконували сонцесяйні пісні.

пізніше календарно-обрядові пісні поступово втрачали зв'язок з давніми , почали підпорядковуватись християнським святам. надзвичайної популярності в народі набули колядки та щедрівки. ці пісні приурочувались до основних свят зимового циклу:   колядки  — до  різдва  (7 січня),  щедрівки  — до  нового року  (за старим календарем 14 січня).

календарно-обрядова пісенна поезія має три умовних цикли: зимовий, весняний та літній. до зимового циклу календарних пісень входять колядки і щедрівки. істотної різниці щодо змісту в цих двох близьких видах пісень немає. це  — новорічні вітання, побажання успіху в новому землеробському році, побажання здоров'я сім'ї, величання господаря, прославлення праці хлібороба та її здобутків. розпочиналося виконання зимового циклу пісень із зимового рівнодення (кінець грудня) і закінчувалося з появою перших ознак наближення весни (кінець лютого) зими  — святом масляної.

весняний цикл складається з веснянок і хороводних ігор. початок його припадає на ранню весну, коли оживає природа, а кінець  — на завершення весняних польових робіт. за змістом веснянки зводяться до закликання весни, відображення підготовки поля, знарядь тощо. пісні і хороводи поділяються на тематичні групи відповідно до різних періодів весни. крім власне веснянок, в україні були поширені так звані «русальні» пісні, а на межі між весною і літом  —  петрівки. в них оспівувалася весняна природа, відображалися народні звичаї, побут. велике місце в петрівках займала тема кохання.

ще з язичницьких часів до нас дійшло прекрасне свято івана купала з його специфічними піснями. ними й розпочинається літній пісенний цикл. серед купальських пісень є ніжна лірика про кохання, залицяння та сватання, жарти, гумор, сатира, де дівчата висміюють вади хлопців, а хлопці  — дівчат. все це надає святу веселощів, радості; обрядові пісні звеличують процес збирання врожаю, що практично завершує хліборобський календарний рік.

серед відомих колективів, що досліджують і відтворюють українську календарно-обрядову пісенність  — фольклорний гурт автентичного співу  «володар», основу репертуару якого саме календарні, обрядові, весільні пісні.

Евеліна - персонаж твору Володимира Короленка "Сліпий музикант". Евеліна - дуже чуйна, добра і мудра дівчинка. Вона стала вірною подругою Петрусю Попельському, головному герою твору. На долю хлопця випало складне випробування: він народився сліпим. Через це йому складно спілкуватися з однолітками, хлопчик гостро переживає свою несхожість на інших, не може змиритися з тим, що не бачить світ. Саме завдяки дружбі Евеліни та підтримці дядька Петрусь зміг перетворитися на сильну духом людину, що любить життя.

Евеліна завжди сприймала біль Петруся як свій власний. Евеліна була першою і єдиною його подругою, а згодом стала його коханою. Коли Евеліна дізналася, що хлопчик, з яким вона навіть ще не познайомилася - сліпий, вона плакала від співчуття горю Петруся. Цей момент запам’ятався Евеліні на все життя.