Як ви розумієте поняття плагіат? прочитайте міркування науковця умберто еко стосовно плагіату і висловіть власне бачення цієї проблеми. плагіатом у науковому середовищі вважають, окрім списування, ще й використання експериментальних даних конкретного досліду, запозичення текстології рукописів, що й досі не розшифрували, використання готової статистики. і все це без посилання на джерело (оскільки, депонуючи ваш диплом у деканаті й у бібліотеці університету, ви тим самим публікуєте його це крадіжка чужого розуму.

це копіювання чужих робіт без дозволу!

Загадки   — це вид художньої творчості народу, тому в них часто використовуються такі художні засоби, як повтори («торох, торох, розсипався горох, почало світати — нема що збирати» — зорі), епітети та гіперболи («біг кінь білобокий понад яр глибокий; як упав — на весь світ задрижав» — грім), антоніми («чорна корова всіх людей поборола, а біла кобила всіх побудила» — ніч і день), метафори («сиві воли усе поле злягли» — туман), іронія, гумор («сидить дід за подушками і стріляє галушками» — град), парадокси («— вона червона? — ні, чорна.— чому ж вона біла? — тому що зелена» — смородина); зменшувально-пестливі слова («діжечка на діжечці, діжечка на діжечці, а зверху китичка» — очерет) та ін.

Народився а. давидов 1938р. в с. бочках конотопського району на сумщині в сім'ї вчителів. після закінчення в 1960р. ніжинського педінституту працював учителем біології. деякий час був на комсомольській, партійній роботі. далі присвятив себе літературній діяльності: завідував відділом природознавства у журналі

«знання та праця», був головним редактором журналу «барвінок», потім —

директором видавництва «молодь».

а. давидов створив для дітей багато книг — у тому числі і науково-художніх, де розповідається про життя природи. перша книжечка «ширшає виднокруг» вийшла

1967р., далі — «сонячні вершники», «без креслень і кельми», «знай, люби, бережи», «скарб» та ін. збірка повістей та оповідань «не так вже й тісно на землі» дістала високу відзнаку — премію лесі українки.

твори а. давидова приваблюють глибоким знанням природи, любов'ю до неї, а також розумінням внутрішнього світу дітей. письменник прагне прищепити їм бажання вивчати світ рослин і тварин, берегти його. він пише й про людські стосунки, про дитячі справи, пригоди, вчить шанувати сучасне й минуле.

цікаве  оповідання  «вдячність» із циклу «таємниці старого дуба». дуб, наче жива істота, спостерігає все, що діється навкруги, пригадує своє довге життя, піклується про жолуді, які продовжують його рід. але у дубі — дупло, й пишатися серед дерев йому вже та ось приїхали до лісу люди — вчитель з учнями, полікували стовбур, замазали дупло, обгородили. і тут дуб із вдячністю впізнає у старому вчителеві юнака, якого він порятував у роки війни від ворога.

оповідання це близьке до казки, які теж пише а. давидов. краща з них — про

озивайка, лісового хлопчика, який доглядає ліс, дружить з тими, хто любить

природу.