Художні засоби до байки жаба й ві

  пропоную скласти такий лист до дядька лоскотона:     доброго дня, дядьку лоскотоне!     пише вам учениця 5-б класу іваненко марічка. я захоплююсь вашою життєрадісністю та веселою вдачею. колись вам вже вдалось врятувати країну від нещасних плаксіїв. вони забороняли людям радіти життю, усміхатись. але ви зуміли допомгти їм. я була б дуже щаслива зустрітися з вами. якщо у вас буде така можливість, то обов'язково заходіть у гості. повеселімося разом!     з повагою,     іваненко марічка.

жив у лісі старий вовк, який вирішив більш нікого не ображати. але його не схотіли зрозуміти одноплеменники-вовки і самі почали на нього нападати. вони це робили, бо хотіли, щоб він передумав. сподівалися пояснити, що лише безсилий може бути добрим.

вовк почав і справді бути полохливим. скрізь йому вважалися його брати, які чатують на нього.

одного разу він крався лісом та шукав ягід і грибів. раптом він змушений був зупинитися, бо почув   шерех кущів. вовк почав потроху підходити до них, а сам готовий був чкурнути подалі. чим ближче вовк, тим сильніше трясеться рослина. 

старий зрозумів, що над ним знов бажають посміятися. і так йому соромно стало за себе, що він стрибнув у сам кущ і закричав: "виходьте, я більше вас не боюся! "

кущ припинив трястися, і звідтіль вийшов маленький зайчик.

більше вовк не боявся, бо зрозумів, що постійний страх страшніший за все і вводить в оману полохливого.