Цитатний план до твору білий кінь шептало

Можна спробувати так:     мені вже в дитинстві, близько 8-9 років, прийшло розуміння цього стану. але воно відрізняється від прийнятого в суспільстві шаблону, пов'язаного зі стражданням і мукою. тоді я бачила дуже ясно, що не дивлячись на те, що ми є сім'єю, кожен з нас проживає життєві обставини, переживає почуття, приймає або не приймає рішення одноосібно. тобто кожен отримує свій життєвий досвід. про це я поділилася з мамою, якого було її здивування зробленим мною таким висновком. але саме таке бачення мені проходити життєвий шлях без крайніх станів, типу депресії, пов'язаної з самотністю. саме це бачення суті проходження людиною свого шляху, своїх переживань і своїх ситуацій, отримання безцінного досвіду, заради якого ми і прийшли на землю.

Повість ольги кобилянської «земля» (1902) справляє сильне враження на сучасного читача. незважаючи на те, що для нас проблеми українського села кінця xix ст. втрачають свою актуальність, психологізм повісті та зображені події змушують замислитися над вічними питаннями життя та смерті, злочину й покарання, любові та ненависті. рахіра мала багато спадкових вад — злодійкуватість, жорстокість, нечесність, заздрість — і не цуралася їх. вона підтримувала всі темні інстинкти в саві і цим прив'язала його до себе. анна всіма характеризується як добра, розумна, шляхетна й порядна дівчина. вона здатна на щирі та палкі почуття. але не може протистояти родичам, які з неї знущаються. самотня душа не знала, до кого прихилитися, тому не встояла перед михайловою любов'ю, не знайшла в собі сили вберегти його дітей. добре, що анна знайшла в собі сили жити далі, працювати, бути такою ж доброю, і, врешті-решт, заслужила щастя.