Цитати до характеристики дракона пустельника

Правда і неправда, правда і кривда — вічне протиборство в умах і серцях людей. з дитинства кожен знає, що правда — це добре, а брехати, обманювати — погано. а ще гірше жити в постійній неправді, подвійній моралі. це руйнує душу людини, це приводить до трагедії. "неправда — релігія рабів і хазяїнів", — проголосив м. горький вустами свого героя сатіна. "жити не за правдою" важко було за всіх часів. і не завжди це приводило до щасливого фіналу. не захотіла анна кареніна жити у вічній омані і неправді. пішла від чоловіка до коханого. але важко це, потрібні душевні сили, щоб протистояти світу неправди. анна виявилася зломленою в боротьбі за своє життя "не за правдою". тоталітарні режими, що пропагують зовні правильні життєві постулати і гасла, насправді створювали таку фальшиву, брехливу атмосферу, що людині, що не бажала брехати, жити подвійною мораллю, тобто "не за правдою", було нестерпно важко. іноді таким людям не знаходилося місця в рідній країні. скільки гонінь було на геніальних ахматову, булгакова, зощенка! а бродського і солженіцина просто викинули за межі країни. і все тому, що вони не хотіли у своїх віршах і прозі брехати, славити нелюдський, антигуманний, наскрізь брехливий режим. прикладів таких не перелічити, і не тільки в нашій колишній великій комуністичній імперії. альбертові ейнштейну довелося емігрувати з фашистської німеччини не тільки тому, що він не арієць. режим, за якого спалювали геніальні книги, змусив би великого вченого працювати на благо цього режиму. це мова про великих людей, що знаходили в собі сили протистояти такій ситуації, коли "жити" дорівнювало "брехати". брехати постійно, словами, справами, душею. а що для кожного з нас означає "жити за правдою"? одну з релігійних заповідей? норму життя і поведінки, взаємин з ? стан душі? думаю, що і перше, і друге, але особливо третє. якщо чесне життя — внутрішній стан людини, то чесними будуть усі її вчинки: вона не скривдить друга, не зрадить його, вона ні на мить не забуде про синівський обов'язок. вона буде чесною у важких, критичних ситуаціях, навіть якщо це буде загрожувати її особистому благополуччю. заради тепла і ситості вона не забруднить душу неправдою, лжесвідченням. в усіх випадках, коли потрібно робити вибір, вона його зробить "не за неправдою". і коли їй буде сімдесят, вона буде знати, що жила чесно, не брехала, не принижувалася. в одному випадку я допускаю можливість обману: це так звана "неправда в ім'я порятунку", "неправда на благо". але це особливі випадки, коли неправда може полегшити умираючому останні дні його земного життя. "жити за правдою" можливо було в усі часи, навіть у найважчі і страшні. сьогодні в нас людині ніщо не загрожує (крім криміналу і терористів, але це виняткові випадки), так що чесно жити, як личить вільній людині у вільній країні, можливо,. і це набагато легше, ніж нашим батькам і ді. хоча за всіх часів, щоб так жити, були потрібні мужність і вірність своїм моральним принципам. але ' треба пам'ятати, як сатін продовжив фразу: "правда — бог вільної людини". цьому богові вклонятися треба все життя.

27 серпня 1856 іван якович франко народився в селі нагуєвичі дрогобицького повіту у східній галичині (львівщина)  в родині коваля. 1862–1864навчання в початковій школі села ясениця-сільна. 1864-1867навчання в школі при василіанському монастирі у дрогобичі. 1871франко написав свій перший вірш про смерть батька. 1874вірш «народна пісня» опублікували у львівському журналі «друг». 1867- 1875навчання в дрогобицькій гімназії. 1875cтудент філософського факультету львівського університету, учасник редколегії журналу «друг» червень 1877івана франка заарештовано (на 9 місяців) 1878разом з михайлом павликом засновує часопис «громадський друг», який після конфіскації виходив під назвами «дзвін» і «молот».«каменярі». 1880франка вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. після тримісячного ув’язнення франко перебував під наглядом поліції, був змушений припинити навчання в університеті.«вічний революціонер»,«не пора…». 1881франко став співвидавцем часопису «світ». повісті «boa constrictor», «борислав сміється». 1882працював у редакції часопису «зоря». повість «захар беркут». 1883–1885працював у газеті «діло». 1886одружився з ольгою хоружинською 1887–1897був співробітником польської газети «kurjer lwowski».збірка «з вершин і низин». 1889зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт письменника. 1890за підтримки михайла драгоманова франко став співзасновником русько-української радикальної партії, підготував для неї програму, 1891франко завершує навчання в чернівецькому університеті. 1893соціально-психологічна драма «украдене щастя». 1890–1895разом з михайлом павликом видавав півмісячник «народ».віршована історична драма «сон князя святослава». 1896, 1897збірка «зів’яле листя».збірка «мій ізмарагд». 1899франко спільно з народовцями заснував національно-демократичну партію. 1900збірка «із днів журби» 1904полишив активну участь у політичному житті. 1905, 1906поема «мойсей».  програмова збірка «semper tiro» 26 листопада 1915 року .українська громадськість відня висунула кандидатуру івана франка на здобуття нобелівської премії (отримати завадила смерть) 28 травня 1916іван франко помер, він похований на личаківському цвинтарі у львові.