Яку проблему порушила марко вовчок, змальовуючи образи прокопа й назара? чому прокіп хмурнішав з кожним днем? які вчинки кріпака показують , що він не терпить знущання?

Мрії. дивні чарівні істоти, що тобі існувати. їх значно більше за нас. вони створені нами. нашими прагненнями, нашими сльозами. вони загинуть без нас, а ми не зможемо жити без них. у житті без мрії немає сенсу. але чи просто дотягнутися до неї? піймати її, притиснути до грудей і втримати, незважаючи ні на що? чи просто досягти до сенсу життя? у чому полягає він, сенс? томас едісон хотів покращити життя людей і винайшов лампочку. ісаак ньютон прагнув зрозуміти таємниці всесвіту, коли на нього впало яблуко. дмитро іванович багато років працював над здійсненням своєї мрії, доки вона не явилася йому уві сні. ці люди обрали свою мету, досягли її. спіймали мрію за райдужний хвіст. а що ж інші?   про що мріють хворі у реанімаціях? діти в притулках? матері, що не дочекалися синів з війни? вони мріють про щастя. про те, що втратили або чого ніколи не мали. про кращу долю, краще життя. і коли збуваються ці мрії, люди змінюються. хворі одужують і іншим морально та матеріально. діти дорослішають і створюють найміцніші родини. до матері приходить вагітна дівчина. люди знаходять щастя, бо хотіли цього, прагнули до нього, мріяли про нього. мрія – це те, чого не дало нам життя. доля в змозі відібрати можливість, але не змусить припинити мріяти.  ніхто більш не любив україну так, як любила її леся. вона писала вірші про неї, серцем була завжди з нею, але хто може сказати, про що вона мріяла? про нас, незалежних українців? про своє здоров’я? про життя й здоров’я сергія мержинського? відповідь на це питання покинула нас століття тому. але хто знає, можливо саме молитви «сеї слабосилої дівчини» нам здобути незалежність.  коли загинуть мрії? у той день, коли сонце зійде на заході й опуститься на сході. коли висохнуть моря й вітер унесе гори, наче опале листя. коли знайдуться відповіді на всі питання. ні!

Козаки - гордість українського народу! вони завжди захищали свою батьківщину, боролися проти ворогів. з самого дитинства хлопчиків навчали, щоб пізніше вони могли стати козаками, бо це було дуже почесно для кожного жителя україни. історія україни багата на різноманітні постаті відважних козаків. богдан хмельницький, іван мазепа, іван сірко та інші залишили помітний слід у історії нашої країни. вони були настільки героїчними, що про них складали пісні, легенди, різні думи та вірші. одним із таких є "тарас бульба". микола гололь зміг так передати події того часу, що козаки стали для мене справжніми героями. саме ці герої не словом, а ділом показували свою любов до батьківщини. ці люди були настільки відважними, що навіть коли їх страчувати, жоден з них не вказав свого болю. так, траплялися зрадники, але дуже добре, що їх було мало. давайте ж будемо нащадками гідними цим визначним людям. давайте пронесемо пам'ять про козаків скрізь віки, її з покоління у покоління.