Міні твір роздум на тему: портрет і його значення

Мені подобаються картини та портрети.кожна з них має свого хазяїна та своє життя.наприклад мені подобаються портрети.вони мають свою особливість  .коли я дивлюсь на портрет сім,ї .у   мене уявляється в голові їхня історія як звали родичів і здається коли дивишся на портрет люди хочуть щось тобі розповісти.

На сучасному етапі розвитку фольклористики значну увагу вчені приділяють вивченню регіональних особливостей текстів легенд і переказів. запропонований у добірці фольклорний матеріал із центрального, західного та східного поділля дає можливість глибше осмислити українську уснословесну спадщину цього етнографічного регіону і з’ясувати роль народної топонімічної прози у житті подолян, яких багатьох століть намагалися позбавити національної історичної пам’яті. цікавою знахідкою фольклорних текстів стали оповідки про місцеві самобутні назви населених пунктів і їх закутків, мікротопоніми, гідроніми тощо. варто зазначити, що топонімічний спектр прози є найбільше запотребованим серед сучасного населення поділля і найменш вивчений у фольклористиці. адже це той пласт культури, який тривалого часу утримував життєвий досвід природобачення та історію подолян. основу фольклорних матеріалів тексти двох жанрово-тематичних різновидів – топонімічної легенди і топонімічного переказу. сюжетну канву основної частини записаної прози визначили історичні події, які пов’язані з руйнацією міст і сіл поділля турками й татарами. співзвучного, але видозміненого змісту набули прозові твори антропонімічного циклу («про походження назви села галайківці», «походження назви села будне»). часто трапляються уснопоетичні тексти, які пояснюють зміст назви через звукове співзвуччя за предметно-ічними ознаками («авратин», «бабинці»). відомості про унікальні фортифікаційні можливості товтрового кряжу, які були здавна відомі місцевому населенню, стали основою сюжету маловідомої народної легенди «горигляди». у добірку ввійшли також тексти про історію походження гідронімів подільського краю. вони пояснюють етимологію нововіднайдених назв річок, джерел, криниць тощо («регіна», «про іллівську криничку», «ващукові криниці»). до цієї групи топонімічних легенд і переказів належать фольклорні твори про незвичайні природні об’єкти («вікно», «про панову безодню»).  невіддільною від людського світобачення залишається флора і фауна, відомості про яку відобразилися у значному масиві подільських легенд і переказів. це оповідки про народні назви гір, скель («іванова гора», «про гору ганусиско», «скеля кохання»), а також мікротопонімів («денисів клин», «коцупеєве поле», «ковальова долина»).

Тарас шевченко починав творити як художник. саме завдяки своєму таланту живописця він був викуплений к. брюлловим та іншими російськими митцями з кріпацтва та став навчатися в академії художеств в петербурзі. вже наприкінці життя його академія присвоїла йому звання академіка гравюри. творчість шевченка-художника. залишила по собі понад 1000 робіт: пейзажів, портретів, історичних та жанрових композицій.надзвичайно важкою була особиста частка  лесі українки . важко хвора, вона не припиняла боротися за життя,.відважно перемагала страшний біль і писала, писала. не пізнала леся українка й щастя  кохання . близький друг поетеси сергій мержинський помер фактично в неї на руках. інтимна лірика лесі українки має таку напругу, таку страшну силу, яка могла статі наслідком надзвичайно глибокого переживання, справжнього горя. я думаю, вам )