Твір на тему: «антикріпосницька спрямованість повісті марка вовчка «інститутка» тільки самі пишіть а не з інтернета бо я знаю всі твори які там є

пишу гарно але з помилками попереджаю одразу! історичне минуле нашого народу було є і буде одним з найяскравіших прикладів мужності хоробрості та незламності українського духу! як не прикро це визнавати ,але україна більшу частину свого існування залишалася слаборозвиненою,невільною країною в якій заборонялося не те що поширення культури та розвитку а навіть рідна мова! це дійсно зіграло важлив у роль на формуванні сучасної незалежної держави.

звичайно ,що історія та наше минуле зіграло не аби яку роль на формуванні і нашої молоді.коли хлопці дивлятьчя на славетні подвини своїх пращурів -козаків вони майже цілком поринають у ту войовничу та пригодницьку атмосферу відразу виникає біжання захищати свою батьківщин так-як її захищали наші батьки ті діди.деякі несуть цей запал напротязі всього життя і сповнюють свій дух бажанням до цілковитої незалежності! адже,якщо документи й свідчать ,що ми уже не кріпаки і нікому не підвладні я не вважаю це цілковитою правдою! хоч життя й налагодилось правди в ньому не побільшало!

звичайно історія вплинула і на дівчат! українки завжди були найгарнішими і залишаються такими і понині! ми завжди були працьовиті та невсипущі хазяйки!

історія виховола наш дух нашу волю заклала звички та традиції давніх часів їх будемо нести з собою все життя! моя батьківщина,моє натхнення! її історія це наче рядки білого вірша! я пишаюся ,що я українка!     тну мабуть якось не дуже да?

Відповідь:

Пояснення:

Захар Беркут — тухольський старійшина, знахар. Все життя віддав служінню громаді.  Вже з дитинства засвоїв ідею чесності і справедливості. Обрав цілковите служіння людям свого села і вже не здатний зробити іншого вибору.  

Якщо він пообіцяв до в обороні Тухольщині, то він буде тримати своє слово, незважаючи на залежність життя сина від батькового рішення.

Максим Беркут — наймолодший син Захара, перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку — Мирославу. Максим Беркут дуже схожий на свого батька. Він успадкував всі його риси: сміливий, чесний, справедливий, незалежний. Певною мірою також зразковий чоловік серед громади.

Тугар Вовк — боярин, якому князь Данило землі Тухольчини. Вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу за Максима бо вважа смерда недостойним боярської дочки. Брав участь у битві на річці Калка, яка закінчилася цілковитою перемогою монголів. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до Тухлі.  Хоча боярина можна зрозуміти: перед обличчям смерті він змушений був перейти на бік монголів. Але коли потім він отримав цілковиту волю, то все одно здійснював свої чорні справи.

Мирослава — дочка боярина Тугара Вовка. Не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Невдало відмовляє батька від зради, і сама переходить на бік тухольців. Вона зробила свій вибір, незважаючи на приклад і прохання батька, якого перестала поважати його за зраду вітчизни. Мирослава сміливо стала на захист Тухольщини, показавши себе кмітливим тактиком.

Хани Пета і Бурунда — історичні постаті. Це — керівники нападу ординців на Русь, знекровлену князівськими міжусобицями. їм притаманні жорстокість і ненависть до вільнолюбного руського народу. Кров стигне в жилах від історій з життя Золотої Орди, яку Пета вважає повчальною і розповідає бояринові. Він виділяється ще й розумом, хитрістю, мистецтвом «ведення великих мас, кермованих великими битвами та походами». Бурунда — монгольський командир, що вирізняється силою та жорстокістю, а не воєнною мудрістю. Веде десятитисячне військо на тухольський перевал! Бурунда — також сильний ворог, від якого годі чекати пощади. Головне для нього — кров і руїни. Навіть перед смертю він прагне спершу вбити Максима, який не скорився дикій силі завойовників.