olyavoznyak
?>

23 ! -- есе на тему " гармонія кохання і природи у творчості п.тичини та в.винниченка"

Украинская литература

Ответы

kirill76536

протягом своєї  багатовікової історії український народ склав понад двісті тисяч пісень. з піснею народжувалися, виростали, відходили у вічність. пісня була такою ж насущною потребою, як хліб і вода. де зараз можна почути українську народну пісню? переважно — на весіллі, інколи — на якійсь гостині, зрідка — колискову, та й то радше у виконанні бабусі, а не молодої мами. народна пісня поступово втрачає свої позиції. мабуть, це можна пояснити тим, що кожне покоління любить свою музику, яка відображає стрімкий плин часу. можна також звинуватити технічний прогрес: мовляв, легше увімкнути магнітофон чи приймач, аніж співати самому. але наскільки теплішою, невимушенішою стає атмосфера в домі, коли люди співають! пісня справді здатна об’єднати, зачарувати і пробудити найкращі почуття, зачепити найтонші струни людської душі. хто це відчув, прагнутиме відчути знову.

на мою думку, любов до народної пісні закладається у сім’ї. певну роль відіграє школа й позашкільні установи. а ще — радіо й телебачення, конкурси і концерти, народні свята й гуляння… , не варто боятися робити інструментальні обробки народних пісень, сучасне аранжування — від цього народна пісня тільки виграє у тому сенсі, що легше й природніше займе чільне місце в юних душах. однак величезний пласт народних пісень, насамперед календарно-обрядових, напевне залишиться лише в скарбницях народної творчості, бо відійшов у минуле ще тоді, коли замість серпа і коси на полях з’явилися трактори і комбайни…

kogakinoa

Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Дехто мріє про пригоди й подорожі, хтось хоче мати вірних друзів, мрія деяких — бути відомим спортсменом, співаком або стилістом, деякі мріють про красиве вбрання, сучасну техніку, модні розваги. Історія Павлуся з оповідання О. Стороженка "Скарб" показує, що неробство й сите життя — це ще не щастя. Не може бути щасливою та людина, котра не зігріває своїм теплом інших, безцільно й безглуздо проживає свій вік. Хоч і таланило в усьому Павлусеві, але його щастя я б, наприклад, не захотів...

У батьків Павлуся всього обуло доволі, свого сина вони шанували й пестили, виконували все, що той забажає, не давали й порошинці впасти. Ось Павлусь уже парубок: гладкий, опецькуватий, з білими й ніжними руками, які ніколи не знали роботи. Якось уночі Павлусь захотів меду. Мати побігла по селу шукати, ледве випросила. Прибігла, а синок уже й спить. Через той мед занедужала мати, й не стало її, а невдовзі помер і батько. А Павлусеві все одно добре: за ним стали доглядати наймит і наймичка. Щастя, як горох, так і сипалося на парубка. У господарстві лад, прибуток, відкрили навіть шинок із лавкою. Павлусь тільки їсть та спить, ліньки й повернутися, не те що на вечорниці йти. Якось на Зелені свята зібралися парубки йти шукати скарб. Вирішили запросити Павла, щоб він пішов із ними на щастя. Той не "хотів і сказав, що як Бог дасть, то й у вікно вкине. Ходили хлопці до вечора, нічого не знайшли. Аж бачать — лежить здохлий хорт. Вирішили жартома вкинути його Павлові у вікно. Так і зробили. Кинули собаку, а з нього як просипляться дукати! Парубки хотіли забрати, а наймит не дав. І Павлусь сказав, що це йому Бог у вікно вкинув, як він і казав. І після цього щастя не залишало Павлуся: знайшлася хороша дівчина, одружилися вони, народилися у них гарні діточки

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

23 ! -- есе на тему " гармонія кохання і природи у творчості п.тичини та в.винниченка"
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

svetrusval
VadimovnaIgor
nuralievelsh
merung
katrin819
cherry-sweet871435
nastikak8
Alyona744
Исаченко Тераски1181
Vasilevich
irinabaranova2760
juliajd
Zolotnik974620
nikitamihailov22095010
olgakuz00261