Твір на тему щастя найцінніший скарб

        щастя - найцінніший скарб, але іноді важко описати що воно означає. і також важко визначити, яку людину можна вважати по-справжньому щасливою.

      щастя це, напевне, той стан душі коли навкруги світ в найяскравіших кольорах і посмішка не зникає з обличча. але існує багато питань.  чи завжди щастя це гроші? чи завжди щастя це душевна втіха?

          я вважаю, що та людина щаслива, яка знайшла для себе   золоту середину, коли матеріальне урівноважене з духовним. як що до мене, то я - щаслива людина.  я почуваю себе саме так  коли я дарую щось гарне близьким і вони тішаться,  коли я слухати комусь музику або показую фото, яке мені подобається, і людині воно теж справді подобається,  коли спрацьовує закон подвійних випадків (бо я в нього вірю),  коли немаю ніяких сумнівів,  коли в мене купа цікавих ідей, а саме головне коли я починаю щось дуже сильно хотіти і мрія неодмінно збувається. тож по-справжньому щасливі люди ті, чиї мрії здійсенюються.

Біблійні сюжети й мотиви в українській та світовій літературібіблія — найвеличніша книга людства, яка містить заповіти бога людям для усвідомлення їхньої гріховності та спасіння душі.до біблійних образів, мотивів і сюжетів в усі часи зверталися письменники різних країн. у xiii-xviii століттях не було митця, який би у своїх творах не звертався до біблії. не втратила ця книга книг свого значення і в пізніший період. біблійні образи й мотиви живили творчість і надихали на нові твори г. сковороду і т. шевченка, данте і шекспіра, п. куліша і о. пушкіна, лесю українку і ч. айтматова.філософ і просвітитель григорій сковорода називав біблію своєю "возлюбленою невісток" і зазначав, що саме в духовному шлюбі з книгою книг народилися найкращі його твори.до біблії звертався і тарас шевченко. з неї він брав вислови (як епіграфи до творів "сон", "єретик", "великий льох"), мотиви, які по-своєму переробляв. такої переробки зазнали десять псалмів давидових. у сорок третьому псалмі читаємо: смирилася душа наша,жить тяжко в оковах! встань же,боже, намвстать на ката знову.у сто тридцять другому псалмі митець лине думкою в далеке майбутнє, в якому всі люди будуть рівними, житимуть, як брати. найповніше т. шевченко сказав про те, яким уявляє нове суспільство, у поезії "ісаія. глава 35", використавши пророцтва ісаія, автора однієї з книг біблії.за переспіви біблійних псалмів бралися п. гулак-артемовський, ліна костенко, дмитро павличко. біблійні сюжети розвивалися іваном франком у поемі "мойсей", лесею українкою у драмах "в катакомбах" та "одержима".до невичерпного джерела біблії, до її вічних тем і образів зверталися б. пастернак у романі "доктор живаго" і у творі "ісус христос у фландрії". зачаровує нас яскравими картинами втілення вічного сюжету "майстер і маргарита" м. булгакова. майже сорок років працював польський письменник г. панас над романом "євангеліє від іуди", у якому христос змальований людиною, але найвищої породи і природи, носієм особливих здібностей. далекі від ідеальних християнських стосунків події зображено в романі "собор паризької богоматері" в. гюго. у творі тісно поєднані краса і потворність, добро і зло. рівноправним героєм твору є собор, який втілює ідею добра, справедливості, любові, який є німим свідком трагічних подій і водночас символом можливості повернення людей до вічних цінностей.сюжети й образи біблії мають символічне значення, до них, думаю, ще довго будуть звертатися митці різних країн, відшукуючи відповіді на вічні питання про добро і зло, смерть і безсмертя, любов і ненависть.

Объяснение:

Народна мудрість говорить, що діти зазвичай схожі на своїх батьків. На такі думки наводять сторінки повісті І. Франка "Захар Беркут".

Максим Беркут — істинний син свого батька, Захара Беркута. Історія його життя — найкращий тому приклад.

Максим — красивий і мужній хлопець. Він не побоявся рятувати Мирославу від величезної ведмедиці, сміливо боровся з монголами. Тяжко поранений, потрапив він у полон до монголів, але навіть там думав про те. як врятувати односельців. Саме йому належить ідея загнати монголів у котловину і потопити їх там.

Максим — справжній патріот. Він не погоджується на вмовляння монголів зрадити тухольців. Знали вороги, чий син Максим, вірили, що хлопець, навчений своїм батьком, знає слово, "що кожному до серця трафляє". Хитрощами юнакові вдалося вирватися з полону. "Кмітливий Максим вирішив зіграти роль зрадника і погодився показати монголам потайний підземний хід, яким можна вибратися і Тухлі далеко за її межі". Але навмисно довго шукав той хід, доки прибула вода і перекрила шлях монголам.

А ще Максим — шляхетний юнак. Він палко й віддано кохає Мирославу. Читаючи сторінки, присвячені щасливим закоханим, хочеться вірити у їхнє справжнє щастя.

Отже, Максим ніколи в житті не підвів свого батька. Він є достойним членом тухольської громади і порядною людиною.