Іть будь ласка написати прівняльну характеристику марійки та івоніки з повісті о.кобилянської "земля"

 

івоніка."і івоніки були дзеркалом самої доброти серця й "   

"його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…" 

"гарна була івоніка любив її. він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.

як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу."

 

марічка.  " у марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і " 

"одначе її тонке, ніжне обличчя з ясними лагідними очима усмиряло враження її занедбаного вигляду."

"була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п'ятно старості."

 

Головний герой повісті — павлусь. хлопець жив у селі спасівка з дідусем, матір’ю та сестрою ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. павлусь утратив рідних, а сестру татари забрали в полон. щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників україни. саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. чимало перешкод виникло на шляху до криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду! його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, іншим у скруті. звісно, що таким сміливцям посміхається доля. павлусь досяг своєї мети: девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. павлусь знайшов свою сестру завдяки геройству, відвазі, кмітливості. джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Такие?  

  святий миколай

святий миколаю,прийди до нас з раю,принеси нам дарикожному до пари.

цукерки смачненькі,булочки пухкенькі,книжечок багаточитати у свято.м. підгірянка

 

лист до святого миколаями пошлемо листочок до раю: „не забудь нас, святий миколаю! не забудьте про нас, янголятка! –вас прохають і хлопці й дівчатка.завжди ми були чемні та милі,до садочка охоче ходили,шанували матусю і тата,любили сестричку і брата.

ми складаєм долоні маленькіу молітві до божої неньки,тож гостей ми чекаємо з неба –а антипка нам зовсім не треба! ”гей, напишем листочка до раю: „ми чекаєм, святий миколаю! ми чекаємо вас, янголятка! ”а підпишемо: хлопці й дівчатка.

н.наркевич

 

 

у  ніч святого миколая

темна нічка за шибками.сон на крилах вже летить.небеса блистять зірками,та івасик ще не спить.

у голівці сонні мрії хмари, небо, зорі, білі ангели-лелеї,а між ними

на санчатах щедрі дари –вже готове все як слід.ангели стають у париі злітають вниз, на сві

миколай, дідусь старенький,ставить дари на столі,а івась питає неньки: „ненечко, чи це мені? ”темна нічка за шибкамизаглядає до вікон.спить івасик біля мами,усміхаючись крізь

і.савицька