кожному з вас,звичайно ж, доводилося спостерігати за появою перших листочків на дереві навесні чи за першим снігом. або вас приваблювало ніжне тремтіння берізки від подиху вітру, або безкрайні поля, підперезані різнобарвними поясами. все це і є природа, яка дарує нам неповторні пейзажі. але нам треба не лише спостерігати за нею, а й ще зуміти написати твір. давайте спробуємо. спочатку візьміть якусь чернетку або взагалі клаптик паперу, карандаш або ручку в руки. тепер замисліться. але не просто закрийте очі - так можна і заснути. не виходить? тоді подивіться у вікно. що ви там побачили? ні, не контейнери зі сміттям і не новий «мерседес». спробуйте дивитися не на це, а на чудові краєвиди. якщо їх не видно з вашого вікна, спробуйте згадати краєвиди, які ви бачили десь у лісі чи в селі, або, можливо, і в місті знайшли якусь неповторну галявину. навіть просто подивіться на небо. уважніше подивіться.
NurlanAleksandrovich
15.11.2021
Нас з самого дитинства вчили,що треба людям у сьомому. ми завжди бажаємо щось змінити себе,свій характер зовнішність. і це було в творі "засіб від переляку номер 9". клим джура дуже боявся свого друга з самого дитинства кактуса,або про іншому сашка смик. але клим і не думав що вскоче в таку халепу. він просто хотів покінчити свій страх,ну а вийшло що він потрапив до синьомордів.і він над усе хотів щоб врятувати своїх батьків.а насправді його бабуся винайшла пилок квітів,який вбиває цих чудовиськ.так що запам'ятайте що змінити себе не завжди може бути
artemy682719
15.11.2021
Юлько ващук був розумним, слухняним хлопцем але його погані вчинки робили з нього підлого і підступного лиходія. він брехун і лицемір! адже збрехав поліції, зневажливе ставленя до тварин і вихваляня мене це дуже сильно обурило. тому саме на мою думку це більше поганий персонаж а ніж хороший. родина юлька була добре вихована і так саме старались свого сина так само гарно виховувати але їм мало що вдавалося. тато був архітектором( доречі таж брехун і плагіатчик) а мати здається була звичайною домогосподаркою.
кожному з вас,звичайно ж, доводилося спостерігати за появою перших листочків на дереві навесні чи за першим снігом. або вас приваблювало ніжне тремтіння берізки від подиху вітру, або безкрайні поля, підперезані різнобарвними поясами. все це і є природа, яка дарує нам неповторні пейзажі. але нам треба не лише спостерігати за нею, а й ще зуміти написати твір. давайте спробуємо. спочатку візьміть якусь чернетку або взагалі клаптик паперу, карандаш або ручку в руки. тепер замисліться. але не просто закрийте очі - так можна і заснути. не виходить? тоді подивіться у вікно. що ви там побачили? ні, не контейнери зі сміттям і не новий «мерседес». спробуйте дивитися не на це, а на чудові краєвиди. якщо їх не видно з вашого вікна, спробуйте згадати краєвиди, які ви бачили десь у лісі чи в селі, або, можливо, і в місті знайшли якусь неповторну галявину. навіть просто подивіться на небо. уважніше подивіться.