Чи було щось надприродне в тому, що планетник вирошував кращі урожаї, ніж його сусід? чим саме ви можете пояснити його хліборобські успі

нічого надприродного не було він дуже любив рослини і був дуже працьовитим також прислухався до порад дідо капуша

Удрамі «талан» м. старицький ставить і розв’язує з демократичних позицій низку важливих на той час проблем, зокрема таких, як доля митця в буржуазному суспільстві, ставлення цього суспільства до митця перед народом та боротьба за реалістичні  шляхи розвитку мистецтва. події, змальовані в драмі, відбуваються в добре відомому для старицького мистецькому світі. чудово знаючи стан театральних справ на україні, добре розуміючи велике значення сценічного мистецтва в житті народу, драматург правдиво відтворив важкі умови життя та праці акторів українських театрів. він показав, що причиною цього було буржуазно-поміщицьке суспільство з його антигуманними законами життя та розтлінною мораллю. старицький уперше в українській літературі порушив тему життя та творчих буднів українських акторів. ця п’єса, як зазначає автор у назві, «із побиту малоруських акторів». драматург зображує діяльність прогресивних митців, що прагнуть своєю сценічною працею вірно служити народові.

у драмі «талан» основну увагу драматург зосереджує на всебічному розкритті образу лучицької, на показі її сценічного та особистого життя. інші персонажі зображені блідніше: вони власне підпорядковані більш широкому розкриттю образу головної героїні твору. користуючись великим успіхом на сцені, лучицька прагне до особистого щастя, не розуміючи того, що воно для неї можливе лише в натхненній творчій праці на користь народу. трагічна смерть артистки — типове явище у класовому тодішньому суспільстві, панівні кола якого вороже ставились як до справжнього мистецтва, так і до талановитих діячів сцени.

з часом вертеп із лялькового театру перетворився на справжній вуличний театр, де лялькову вертепну виставу сполучають із грою живих людей, а подекуди і цілковито вся вертепна вистава зводиться до гри живих осіб.

діяльність вертепного мистецтва стала популярною за межами україни і вертеп побутував у росії, білорусі, сербії та інших слов'янських країнах. вертепи також були відомі як  хорватська  і  сербська  народна культура, зокрема, в районах  срем  і  колубара.

на відміну від західної європи, де вертеп довгий час функціонував у лоні церкви, у східнослов'янських народів від самого початку він мав тісний зв'язок із демократичною театрально-видовищною культурою