Синоніми до слів пересторога і непогасна

пересторога - застереження,  осторога, засторога, попередження

непогасна - незгасна, незгасима, вічна

непогасна - вічногорюча,  

ще наші пращури, коли створювали прислів’я та приказки, прагнули відобразити в них всю накопичену мудрість і передати її у такому вигляді майбутнім поколінням. у давнину люди жили в повній гармонії з природою, тому вони влаштовували свята і складали пісні, проводжаючи або зустрічаючи будь-яку пору року. наприклад, чекаючи приходу весни, дівчата збиралися за селом на вигоні, і співами та танцями намагалися увагу і прискорити прихід весни.

у народному фольклорі були присутні і релігійні мотиви, адже в давнину майже усі наші предки були віруючими. для них існувало багато великих свят, про які теж складалися пісні, приказки і прислів’я. одним з таких свят було, та й залишається по нині різдво христове.  на це свято молодь ходила по хатам сусідів та родичів і співала їм колядки. така традиція існує й досі, але сьогодні свято різдва відзначається частіше в селах, а ось у великих містах колядки майже не співають..

Маруся кайдашиха «вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. маруся кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства».   омелько кайдаш: «широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. на сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.»   мотря:   «має серце з перцем», «бриклива, як муха у спасівку», заможна, галаслива, жорстока. «висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. в лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.» лаврін: «молоде довгасте лице було рум’яне. веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало молодою парубочою красою. він був схожий з виду на матір.» мелашка«була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. на чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк. карпо: «широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. гострі темні очі були ніби сердиті.»