Твір щастя-найцінніший скарб (за стороженком скарб)

важко описати що таке щастя взагалі. це, напевне, той стан душі коли   світ навколо   в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, і просто усвідомлювати, що в  наших власних силах зробити своє життя і життя інших хоч трішки кращим. 

    у оповіданні олекси стороженка “скарб” щастя само прийшло до лежня павлуся, який нічого не робив, а тільки спав. але то умовне щастя, за ним стояла важка праця інших людей ради задоволення павлуся. а от в оповіданні “цвіт щастя” б.лепкого маленький хлопчик сам вирішив шукати   загадкову квітку щастя, хоч вона, за розповідями матусі, далеко. він глибоко вірить у чарівну силу квітки щастя, прагне її знайти, не боїться жодних перешкод; він мрійник. герой пізнає життя, не залишає надії знайти квітку щастя. вже сам пошук робить його щасливим.

        отже, не мою думку, щастя - це найцініший скраб, і звичайно ж воно не приходить саме, а дістається часто важкою працею.

Головний герой цієї повісті, Михайло Решето, постійно розмірковує про Ирій – місце, де йому найкраще. Впродовж твору думки Михайла змінюються. І я мимоволі замислююся над тим, що ж для мене є Ирієм, а тому подумки порівнюю себе з головним героєм.

На початку твору Михайло живе у селі, а тому мріє про життя у місті. Ні, у цьому ми з ним не схожі. Я ніколи не прагнула переїхати у більше місто, навіть у столицю. Адже якщо всі почнуть переїжджати до дуже великих міст, то хто ж розвиватиме всі інші?

Через деякий час Ирієм для Михайла стає країна його майбутнього, його мрій. Звісно, наші мрії трохи не співпадають, однак я теж часто думаю про доросле життя. Мабуть, усі в дитинстві мріють саме про такий Ирій – своє щасливе майбутнє. Я впевнена, що більшість моїх однолітків хоче жити безбідно та комфортно. Я також мрію про це. Однак мало бути багатим. Мені хотілося би при цьому жити чесно та не ховати від людей очі. Особисто я за чесний бізнес. Я хочу досягти в житті якомога більше лише чесними засобами. Я ще не знаю, яку професію оберу, проте мрію стати фахівцем високого рівня, щоб до моєї думки прислухалися, зі мною радилися. Але найголовніше те, що будь-яку справу я завжди виконуватиму чесно. Це мій принцип.

Наприкінці твору Михайло вирішує, що Ирій – це рідна земля, домівка, родина. З цим я повністю погоджуюсь. Адже щаслива та людина, яка має місце, де їй завжди раді, яку люблять і сама вона любить ближніх.

Объяснение:

Відповідь:

1) Мій улюблений твір "Сіроманець"

2) Мико́ла Степа́нович Вінграно́вський-український писменик, сценарист, режисер, актор, поет. Народивсься в Миколаївській області, м. Первомайську.Вінграновськийотримує Державну премію України ім. Тараса Шевченка за твори для дітей, зокрема й прозові — повісті «Сіроманець».

3) Позитивним персонажем був маленький хлопчик Сашко, який дуже любив природу і тварин. Негативним персонажем був Чепіжний який полював на тварин і вбивав їх.

4) Мій улюблений герой це був Сашко, він був добрим, позитивним, веселим, оптимістичний, співчутлий, його любов до природи і тварин, до Сіроманця вовка, який став для нього вірним другом, він хотів захистити старого , сліпого вовка від Чепіжного, робив дуже сміливі вчинки задля його порятунку. Мріяв аби Сіроменець жив з ним, оскільки батьки йому не дозволили, він вірішив коли стане дорослим  то буде лісником, захисником усіх тварин і природи.

5) Переживаючи кожний момент цього твору разом Сашком і його вірним другом Сіроманцем, я зрозумів на скільки беззахисні тварини, а також природа знаходиться. Що природу потрібно оберігати від вогню, адже від цього можуть постраждати не тільки люди, а й тварини, багато які відносяться до Червоної книги. Тому їх потрібно оберігати і захищати, тому що вони є теж дуже важлим для нас і нашої земної кулі.