Твир про зустрич короткогослова и довгого скласти у форми диалогу

(к)оротке слово та (д)овне слово

  к - привіт

д - здраствуй, коротке слово

к - ти як ся маєш?

д - я дуже добре себе почуваю, а ти як себе почуваєш?  

к - теж так як ти.

д - куди ти прямуєш?

к - я йду на річку, а ти куди йдеш?

д - я в бібліотеку.

к - ну гаразд бувай.

д - допобачення.

ответ:

рік написання: 1963 жанр: автобіографічна повість тема «гуси-лебеді летять»: зображення життєвої долі українського села першої половини хх століття, епізодів з власного дитинства м. стельмаха, коли він був дев’яти-десятирічним хлопчиком. ідея «гуси-лебеді летять»: автор закликає не бути «холоднооким», уміти бачити красу, любити рідну землю, що «така свіжа, така м’яка, мов колиска», «щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились». герої твору «гуси-лебеді летять» михайлик, його мати та батько, дід і баба, попова наймичка мар’яна, дівчина люба, кобзар левко, майстер на всі руки дід дем’ян, ну і, звичайно, дядько себастіян — це полюс добра. а полюс зла — улізливий кар’єрист юхрим бабенко, «скупий рицар» дядько володимир, дядько сергій з його «темною душею»… особливості твору «гуси-лебеді летять» • розповідь від першої особи; • автобіографічність; • символічний образ гусей-лебедів; • зв’язок з народознавством; • наявність ліричних відступів (розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минуле життя інших героїв). про що «гуси-лебеді летять» тільки-тільки відлютувала громадянська війна. через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи військо пілсудського. у лісах іще блукають ті, кого голова комнезаму дядько себастіян називає бандитами. з херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною,— там голод. про голод у південних селах говорять дядьки в своїх стихійних «політбесідах», згадуючи і про підступну «багряницю», антанту, розруху. «рощот панам» вони вже дали — поміщицькі маєтки, економії розгромлено, ще «коли настала революція». незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм якраз нарізають ділянки з колишнього панського поля. цікаво коментує розвиток подій церковний староста, який до нової влади ставиться недовірливо, причому деякі його критичні репліки влучають у ціль досить точно: «…колись усі були люди, а тепер стали — куркулі, середняки і злидні»; «…що було моїм, то було моїм, а тепер ніхто не добере, де моє, де твоє, а де наше». «гуси-лебеді летять…» історія створення у 1963 році михайло панасович стельмах написав повість про власне дитинство — «гуси-лебеді летять», де показує людей і обставини так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів. повість «гуси-лебеді летять» м. п. стельмах присвятив своїм батькам — «з любов’ю і зажурою». у творі м. стельмах показав лад сільського життя з його естетикою, педагогікою й етикою не в якомусь законсервованому стані, а в складній історичній динаміці — під колючими вітрами часу (1921–1922 роки).

ответ:

аналіз вірша «тиша морська» лесі українки

рід літератури: лірика

жанр: вірш

тема: зображення морського пейзажу, гармонії у природі

ідея: захоплення від краси та гармонії морського краю

головна думка: "не страшні для мене ві в краю вічного проміння" (душевну радість породжує гармонія в довкіллі)

художні засоби

епітети: ясне небо, ясне сонце, ясні хмарки, злотиста блакить, тихий плескіт, хвилечка перлиста, стежечка злотиста, щире золото, золотим шляхом, підводнії каміння, вічне проміння

метафора: час гарячий, з весельця спадає, країна світла та злотистої блакиті, рине хвилечка, шляхом поплисти, в’ється стежечка злотиста, в краю вічного проміння

персоніфікація: колихає море хвилі, проложило сонце

повтори (тавтологія): ледве-ледве; ясне небо, ясне море, ясні хмарки, ясне сонце; попливла.

повтори (анафора, єдинопочаток): " певне, се певне, ", "править хтось малим "

зменшувально-пестливі суфікси: віконце, хмарки, хвилечка, човенцем, стежечка, з весельця.

риторичні оклики: " негода в світі! ", " поплисти! "

інверсія: "рине хвилечка перлиста", "в'ється стежечка злотиста"

антитеза (протиставлення): "від сходу до заходу", " весла підіймає, золото спадає"

заперечення: "не страшні для мене вітри. ні підводнії камі не згадала"

кількість строф: вісім

рими: віконце — сонце, блакиті — світі, хвилі — білі, перлиста — злотиста, підіймає — спадає, сісти — поплисти, заходу — воду, каміння — проміння

объяснение: