Іть! треба написати лист до літературного героя з твору в. нестайко "тореодори з васюківки"!

привіт яво.я прочитала твір тореодори з васюківки де з тобою й познайомилась.

ти мені дуже сподобався своїм характером: наполегливий та сміливий-ці дві риси мені найбільш .коли ти потрапляеш у якіс пригоди мені хочется про тебе читати далі й далі.

нажаль ти лише літературний герой і я не зможу з тобою побачитись.бо я хотіла   з тобою ,розпитати про твої плани.про твоїх родичів.хотіла просто з тобою побачитись.

та всеж таки я тебе буду завжди поважати тебе,бо ти звичайний хлопчик із не звичайним життям.

У1910 p., повертаючись з лікування в італії, м. коцюбинський на декілька днів зупинився в с. криворівні на гуцульщині (на запрошення фольклориста володимира гнатюка). повість м. коцюбинський написав внаслідок глибоких вражень від життя, звичаїв і обрядів, оригінальності мислення і світосприймання  карпатських гуцулі.  в зображення життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, фольклору; показ єдності людини і світу природи.палагна – дружина івана.  на відміну від ніжної, вразливої та романтичної марічки, палагна постає як доволі вульгарна, приземлена, меркантильна жінка.  « його палагна була з багацького роду, фудульна [горда, пихата, зарозуміла], здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю».  « на добрім хазяйстві палагна набралась тіла, стала повна й червона, курила люльку, носила пишні шовкові хустки, а на воластій шиї блищало в неї стільки намиста, що челядь із заздрощів аж розсідалась».  між іваном та палагною немає кохання, лише тверезий розрахунок, це шлюб, продиктований суто господарськими потребами. проте палагна теж потребує любові, яку вона знаходить в обличчі сусіда, могутнього чарівника юри. «він був як бог, знаючий і сильний, той градівник і мольфар [злий дух, чаклун]. у своїх дужих руках тримав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я маржинки (худоби) й людини, його боялись, але потребували всі».   образ юри набуває гіпертрофованих фантастичних рис: він своїми чарами керує хмарами, впливає на життя та здоров’я людей. через пристрасну закоханість у палагну вдається до чар, які підточують здоров’я івана.

Не можна собі навіть уявити українця, який би не співав чи хоча б не знав пісень свого рідного народу. адже пісенні твори, люди намагаються яскраво відобразити в них своє життя, любов до рідної землі, до рідного народу та до усього світу. дуже точно з цього приводу висловився відомий український письменник м. в. гоголь, який визначив головне призначення народної пісні: «пісні малоросійські – казав він, – можуть с повним правом називатися історичними, тому що вони не відриваються ні на мить від життя і завжди вірні тодішній хвильки й тодішньому стану почуттів…». в українському фольклорі широко розвинулися ліричні жанри, завдяки великій різноманітності яких народні пісні розділилися на багато груп.в стародавні часи люди не вміли розмовляти і спілкувалися за вигуків, зрозумілих лише їм. згодом вони знайшли спільні вигуки, яки об’єднати зусилля в тій чи іншій справі. потім з’явилася мова, а вигуки стали більш мелодійними, їх доповнили словами і стали співати. приблизно так і виглядали перші пісні. в кінці кінців вони відокремились від мови і сформували окремий жанр народної творчості. згодом з’явився ліричний напрямок, до якого віднесли обрядові, родинні та інші пісні, в яких зачіпається тема кохання і відношення між людьми. до лірики також відносяться побутові пісні, основними героями яких є звичайні люди – батьки та діти, закохані парубки та дівчата, друзі та просто знайомі усім люди. усі ці пісні є невичерпним джерелом фольклору, народної мудрості та одвічних моральних цінностей.дуже прості пісні, які одразу ж запам’ятовуються і залишають слід у душі людини, такими ж простими словами знайомлять нас з відносинами у родині, з чистим і світлим коханням, з тим, що важливе у житті кожної людини: «а я в батька росла,одиниця була,мене мати не жаліла –взяла, заміж віддала.віддала мене матиу чужу стороні,між велику сім’ю.а чужа сторонаі без вітру шумить, –чужий батько, чужа матиі не б’ють, то болить.»найбільш розповсюджені в українському фольклорі пісні про кохання, при красу рідного краю, про життя народу та родинно-побутові пісні. стосовно останніх, то частіш усього в них оспівується життя звичайних людей і стосунки між представниками різних прошарків суспільства. усі українські народні пісні дуже соковиті і різнобарвні. їх основу чумацькі пісні, пісні, складені рекрутами, солдатами, кріпаками, козаками, бурлаками, наймитами та стрільцями. взагалі, усі пісні є дуже важливою частиною історичних набутків українського народу і ніякі обставини не можуть скоротити це диво дивне, створене нашими талановитими предками. диво, що таїть в собі стільки сили і одвічної мудрості! адже минають часи, змінюються можновладці, світ потрясають руйнівні війни, на зміну старому постійно приходить нове і сучасне, а народна пісня все так же стійко проносить через усі незгоди і злидні свою нев’янучу молодість і свою красу. і я впевнений, що саме українська пісня найкрасивіша, найпрекрасніша з народних пісень усього світу.