Твір образ рушника як символу материнської любові та родинного затишку у поезії андрія малишка "пісня про рушник"

ответ:

in summer many people like to go to the sea.

the sea is very big.

the water is blue.

you can see white ships in the sea.

there are a lot of people with children on sand beaches.

children bathe in the sea, swim, play with a ball, watch small fish and jelly-fish.

sometimes they can see dolphins in the sea or find a sea star or sea shells.

some children lie in the sun, eat ice cream or fruit, or run and jump.

some other children build sand castles.

parents take pictures of their children.

all have a good time on the beach

перевод:

летом многие люди любят ездить на море. море большое. вода в море голубая.вы можете увидеть белые корабли в море. много людей с детьми на песчаных пляжах. дети купаются в море, плавают, играют с мячом, за мелкими рыбками или медузами. иногда они могут увидеть дельфинов в море, найти морскую звезду или ракушки. некоторые дети лежат на солнышке, едят мороженое или фрукты, бегают и прыгают. другие дети строят замки из песка. родители фотографируют своих детей. все хорошо проводят время на пляже

рушник символ материнства тому що він показує як матір любила сина або доньку тому завжти рушник шиють двома нитками червоною і чорною на знак любові і щастя і так далі

сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові рушник, вишитий як символ життєвоï дороги. рушник пов'язаний із життєвою долею ліричного героя i з образом його матері. цей образ  — символ чистоти i любові, матері-берегині, яка дала життя, формувала почуття, творила людину. ліричний герой поезіï з великою теплотою згадує свою матір.

Усвіті є лише одна річ, заради котрої варто жити і яка сильна, як смерть: це – кохання. г. сенкевич кохання… скільки про нього написано та сказано! скільки прекрасних творів складено на його честь! усі чекають кохання, вірять у нього, але пояснити, що це за почуття, не може ніхто. леся українка також не могла оминути у своїй творчості теми кохання. і один з найкращих творів, присвячений цій тематиці, – драма-феєрія «лісова пісня». у цьому творі кохання розгорілося між представниками двох різних світів – мавкою, донькою природи, і лукашем, звичайним сільським хлопцем. це почуття виникло у них раптово і розгорілося як полум`я. мавка, прокинувшись від зимового сну, почула, як лукаш грає на сопілці. ця музика вразила її, пробудила душу… вона сама знайшла лукаша… їхні почуття були щирі і безпосередні, як сама природа. вони кохали одне одного такими, якими вони були. але лукаш – усього лише людина. він забрав мавку з лісу до свого будинку, його мати перевдягла її у якесь дрантя і заставила робити те, що вона просто не могла – жати, тобто нищити природу, частиною якої була, власне, і сама дівчина. як і в нашому житті, любов знищила сіра буденність. мавка перестала бути вільною, бути собою. вона не була вправною господинею, не була щасливою на людському обійсті. можливо, саме це і пригасило почуття лукаша. він прийняв іншу жінку, мавка ж не змогла забути коханого…

"пісні мого роду"   українські народні пісні дуже гарні, їми не можна не захопитися. коли десь співають народні пісні, всі мимоволі прислухаються. народна пісня - справжній скарб нашого народу, скарб, що ми успадкували від своїх предків.    дуже глибоке історичне коріння мають українські обрядові пісні. обрядові пісні пов’язані з народними традиціями та віруваннями. колядки і щедрівки, що співають перед новим роком та різдвом, по повір'ям, принесуть добрим людям здоров'я та всілякі гаразди. навесні по селах співали веснянки - пісні, в яких виражалися радість від пробудження природи та сподівання на багатий врожай. під час жнив співали жниварські пісні, проникнуті любов’ю до своєї землі,   і гордістю за врожай, що знимають.  для кожної видатної події у житті людини були свої пісні. під час весілля співалися весільні, дитині мати співала колискові, а коли людина вмирала, її проводжали піснями-плачами - голосінням. таким чином, пісня усе життя українця. в українських народних піснях оспівуються любов та вірність, міцність родини, прославляються позитивні риси українців та засуджуються або осміюються негативні. тому народні пісні, навіть створені століття тому, до цих пір є актуальними. іх співали наші предки, їх співаємо зараз ми, їх будуть співати у далекому майбутньому наші нащадки.