Ідея соборності і незалежності україни за романом п.куліш "чорна рада"

              твір на тему: «ідея соборності та незалежності україни» за                                  романом п. куліша «чорна рада»                 у будь-який час були люди, яких не влаштовував дісйний у суспільстві лад, бо вони щиро прагнули незалежності та свободи для українського народу. дуже довго україна знаходилась під гнітом різних держав, не маючи соборності. саме тому тема незалежності – одна з найбільш популярних серед вітчизняних творців слова. одним із перших в українській літературі до цієї проблеми звернувся пантелеймон куліш.               у романі «чорна рада» читач має змогу спостерігти чимало різних поглядів на незалежність нашої держави. так, сомко – ідеальний український правитель, гетьман, що всі свої сили покладає на створення могутнього та соборного суспільства. гетьман має на меті об’єднати всі українські території та створити єдину державу. для цього, на думку сомка, слід було утвердити владу старшин, які б могли тримати народ в покорі своїми сильними руками.               проте, навіть влада тих часів була спроможна на хитрість. саме тому сомко зазнав зради. і це була зрада найближчих людей – полковників, у яких гетьман був впевнений, наче у собі. окрім цього, слід було подумати про надання певних прав трудовому народу, поліпшення соціальних умов. на превеликий жаль, цього славетний гетьман не зробив, як і не зміг згуртувати навколо себе однодумців. тому він не одержав перемоги і поплатився за свою неможливу ідею власним життям.               іншим борцем за незалежність та єдність україни виступає у творі полковник шрам, що прихильно ставиться до ідеї створення автономної республіки. чимало років полковник не зраджує себе у своїх прагненнях і ділом, а не лише словом, є здобувати волю україні. проте саме у образі полковника можна помітити певну непослідовність. спочатку він зневажає простий народ, козаків, не вважає за потрібне враховувати їхні думки у вирішенні державних питань. у той же час шрам із захопленням згадує минувщину, славетні подвиги запорожців.             у кожні часи наш простий люд був дуже довірливим до неправдивих обіцянок з боку влади, до клятв і присяг чергових конкурентів у політичних іграх. в епоху, зображену у творі п. куліша, відбулось посилення тиску на простий український народ, зазіхання з боку північних сусідів, криваві війни та розбої. окрім цього, нехтувались права, здобуті нашими співвітчизниками у боротьбі проти шляхтичів. саме тому кажному із нас зрозумілі прагнення цих сміливих людей. твір містить 339 слів.

Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника вадима кулаківського прекрасного принца.  софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. щоб позбавити рід кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників. сніжана— тітонька софійки, доросла мрійниця. сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть. образи хлопців, товаришів софійки- софійка була закохана в однокласника — красунчика вадима, але він виявився брехуном і дрібним злодюжкою. сашко, сусідський хлопчак із багатодітної сім’ї, рідко відвідує школу, адже змушений заробляти хоч якісь гроші, щоб матері прогодувати сестричок. вадим зневажає сашка, називає його бомжиком, але хлопчик не дуже переймався таким ставленням. саме сашко в усьому підтримував софійку, допоміг їй позбавитися привидів.

Леся українка і музика. вітчизняне і світове значення спадщини геніальної поетеси мета: підсумувавши вивчення творчості лесі українки, визначити, яке місце займає музика у її житті; відкрити учням світ її людських почувань, виховати любов до леси-ної поезії, творчості, пам'яті. обладнання: виставка книг, присвячена лесі українці (збірки творів лесі українки; л. і. міщенко «леся українка»; «спогади про лесю», «дніпро». — київ — 1971. підручник, — п. хропко. — українська література. — 10 кл., фонограми скорульського «лісова пісня», творів і. баха, ф. шопена. тип уроку: усний журнал. хід уроку /. організаційний момент. слово вчителя. «мені часом здається, що з мене вийшов би далеко кращий музикант, ніж », — писала леся українка у листі до м. драгоманова. промінням ясним, хвилями буйними, прудкими іскрами, летючими зірками, палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова. щоб ви луну гірську будили, а не стогін, щоб краяли, та не труїли серце, щоб піснею були, а не квітінням. музика стихає. в історії світової літератури можна знайти чимало прикладів, коли музика була для письменника могутнім імпульсом творчості. яскравим свідченням цьому є життя й діяльність п. тичини, м. лєрмонтова, о. блока, ф. гарсіа лорки та багатьох інших. не виняток і леся українка. з не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ ніжний і майже ніколи — веселий, частіше в задумі чи смутку. ii. повідомлення теми і мети уроку. 1-ий учень-доповідач. дитинство! незабутня пора, коли світ вперше розкриває свої таємниці. це початок становлення характеру, людської особистості, час перших проявів таланту. тому важливо, щоб воно було зігріте ласкавим словом, збагачене піснею, музикою. звучить українська народна пісня (уривок). рано в життя лесі ввійшла пісня — її нерозлучний друг на життєвих дорогах і постійне джерело натхнення. , у сім'ї косачів та драгоманових любили й шанували народні пісні, чудові волинські обряди, мистецтво рукоділля — вишивання, діти захоплювалися колекціонуванням узорів народних вишивок, які зібрала і підготувала до друку олена пілка. ще дівчинкою леся співала з мамою українські пісні: «виступцем тихо йду», «бувають здорові шляхи та дороги», «звягельські люди» 2-ий учень-доповідач. маючи повну волю у виборі товариства й розваг, леся не обмежувалася одними іграми з ровесниками — «тули в неї і сепйозні уподобання. уже в п'ять-шість років виявила вона інтерес до музики, і мати купила для неї фортепіано, яке леся берегла, як великий скарб, усе життя. вона не тільки кохалася в музиці, але й мала до неї великий хист. і коли б хвороба не понівечила їй руку, то хто знає, може б, в особі лесі косач україна музику і композитора не меншого, ніж поета. скоро справа з музичним навчанням поліпшилась. влітку 1880 року до косачів приїхала з двома дітьми сестра лесиного батька — олександра антонівна косач-шимановська, «тьотя саша». тітка олександра хоч і не мала спеціальної музичної освіти, але на фортепіано грала добре і стала першою неофіційною вчителькою лесі з музики. звучить фуга і. баха. «дуже любила леся музику і була до неї вельми здатна», — згадує о. косач-кривинюк, сестра поетеси. леся часто ходила до луцького кафедрального собору, щоб послухати гру на органі. але для цього треба було пройти довгими, темними коридорами, минаючи розмальовані статуї в нішах костьолу. з острахом вона дивилася на них. але прагнення почути великі звуки було сильнішим за дитячий страх. слухаючи музику, леся уявляла собі фантастичні картини. у поезії «сон» поетеса повертається до цих хвилюючих спогадів дитинства. звучить поезія «сон» у виконанні учня. дівчина любила уроки музики, навчання давалося їй легко, звукові образи збуджували уяву, примушували замислитися. але настає трагічний для всього майбутнього життя лесі день: вона дуже застудилась. почався туберкульоз кісток, грізна, тоді майже невиліковна хвороба. сповнена тривожних думок і почуттів, писала леся рядки вірша «до мого фортепіано». і, як завжди у важкі хвилини, шукала розради в музиці. сі за улюблений інструмент, леся ділилася з ним своєю журбою, згадувала дитячі роки. звучить поезія «до мого фортепіано». 2-ий учень-доповідач.