Виписати з віршів тараса шевченка “за сонцем хмаронька пливе“, констянтини малицької “чом? чом? чом? “, павла тичини “гаї шумлять“ та “не бував ти у наших краях! “ любов автора до рідної землі. буду !

1.за сонцем хмаронька пливе- а туман, неначе ворог, закриваэ море.

2. чом? чом? чом? -о земле ти моя, чарує так мене ясна твоя краса, духмяний цвіт лісів, твій рідний щедрий край.

3. гаї шумлять-нивами-приливами, тихий шепіт трав, горить-тремтить ріка.

4.не бував ти у наших краях-блакитні простори, веснянії ночі, степ, ген ген простягнувся.

маруся чурай

"засвіт встали козаченьки в похід з полуночі, заплакала марусенька свої ясні очі"

"болить моя головонька від самого чола:   не бачила миленького ні тепер, ні вчора,  ой бачиться, не журюся, в тугу не ,  а як вийду за ворота, од вітру валюся.  ой бачиться, що не плачу, самі сльози ллються:   од милого нема людей, од нелюба шлються."

гриць бобренко

"коли б же я знала, маляра б найняла, його біле личко та й намалювала. карі , котрі я любила, його русі кудрі я б позолотила."

"грицю, грицю, до роботи! — в гриця порвані грицю, грицю, до телят! — в гриця ніженьки "

"чом ти мене не послухав, як тобі казала: «ходім, серце, повінчаймось, щоб мати не знала». ти все неньку свою слухав, мене покидаєш, покидаєш сиротину, іншої шукаєш."

"гей, ти, молоденький, голубе сизенький, не в правді живеш; минуєш мою хату і мої ворота, до іншої йдеш."

галя вишняк

"інша дівчина чорнобривая, та чарівниченька "

"котра дівчина чари добре знала,  вона ж того гриця та й причарувала."

у творчості т. г. шевченка багато уваги приділялось і долі жінки: їх безправність, беззахисність, трагізм долі - завжди хвилював поета. можливо, тому, що рано пішла з життя його матір, можливо, тому, що доля коханої оксани тяжко зранила душу поета, можливо, тому, що була тяжкою доля його сестер.              у поемі "наймичка", яку поет написав 1845 року, розповідається про долю ганни - матері, яка не в змозі виростити сама дитя, підкидає сина багатим бездітним людям, а сама йде до них наймичкою, щоб бути біля своєї дитини, хоч і не маючи можливості сказати, що вона його мати.              коли в класі вчителька читала цю поему т. шевченка, було тихо, всіх схвилювала доля ганни.              слухаючи поему, я була вражена силою материнської любові. як же вміла ганна глибоко любити, яку мала велику силу волі! адже вона ніколи не думала про себе - всю себе віддала синові. ганна любила сина мовчки, і він відчував її любов, дивуючись із почуттів сторонньої, як він вважав, жінки.              мені боліло серце, коли ганна відмовилася бути за матір маркові на весіллі, хоча й розумію, як би їй це було нестерпно.              коли читали рядки поеми про останнє повернення ганни з києва, я була схвильована тим, якою доброю жінкою була ганна, як вона любила не тільки марка, а і його дружину, і його дітей. мені здасться, що якби ганна розповіла маркові раніше, що вона - його матір, то все у них було б добре. я впевнена, що марко зрозумів би свою рідну матір, більше того - він захоплювався би нею, її вчинком.              останні рядки поеми не можна слухати без сліз. усе життя мріючи сказати маркові, що вона його матір, в кінці поеми, лише перед самою смертю, ганна відкриває таємницю синові:                             " мене! я каралась              весь вік в чужій хаті              прости мене, мій синочку!               я твоя мати".              та й               зомлів марко,              й земля задрижала.              до матері -              а мати вже спала!                             жертовність ганни-матері, її безмежну материнську любов т. шевченко підніс до найвищих надбань людства. поет низько схилявся перед образом матері, яка оберігає своє дитя.              під час читання поеми у мене наверталися на очі сльози - сльози від захоплення образом ганни, її великим люблячим серцем. маркові, я впевнена в цьому, дуже поталанило. бо й сьогодні, на жаль, є діти, які ніколи не зві такої сили материнської любові. я сиділа мовчки й думала, чому ганна - мати-покритка, кріпачка, знайшла вихід для себе, для своєї дитини, чому ж сьогодні є матері, які відмовляються від своїх дітей? чого ж бракує цим матерям? і ви знаєте, я знаю чого - їм бракує вміння любити, бракує материнської любові.