Зробіть будь ласка аналіз вірша лесі українки. оч надо на завтра красо україни, подолля! розкинулось мило, ! здається, що зроду недоля, що горе тебе не знавало ! онде весела, в ній хороші, красні села, там хати садками вкриті, срібним маревом повиті, коло сел стоять тополі, розмовляють з вітром в полі. хвилюють лани золотії, здається, без аж знову бори величезні, густії провадять таємну розмову. он ярочки зелененькі, стежечки по них маленькі, перевиті, мов стрічечки, збігаються до річечки, річка плине, берег рвучи, далі, далі попід кручі. красо україни, подолля! розкинулось мило, ! здається, що зроду недоля, що горе тебе не знавало.

вот почитай-поймёшь> > > > .природа відігравала особливу роль у житті і творчості лесі українки. весна, літо, осінь, зима — це не просто пори року, що змінюють одна одну. весна для хворої на туберкульоз кісток лесі була передвісником тепла, надією на одужання. у багатьох її творах звучить мотив весни, її цілющого впливу на всіх і на все. літо —, це сонце, тепло, ласкавий вітерець. улітку леся почувала полегшення, хвороба неначе відступала, а настрій був бадьорий; осінь і зима приносили з собою дощі, холоднечу, слабування і нові поразки у боротьбі з туберкульозом. але негода ніяк не впливала на творчу активність поетеси. якось вона у листі написала: «часто у поетів настрій поетичний залежить від погоди — одні найбільше пишуть навесні, в чудову погоду, другі можуть писати тільки під час осінніх дощів, у мене ж сей настрій залежить най більш від того, яка погода в душі, і я пишу найбільше в ті дні, коли на серці негода, тоді чогось швидше робота йде». але ніяка негода не впливала на прояв любові поетеси до рідного краю. з ніжністю писала леся українка про ліси і озера волині, синій дніпро, південні степи україни, чудові карпати і мінливу красу чорного моря. у 1888 році леся українка вперше їде до моря і свої враження від мандрівки описує у ліричному циклі із дев'яти творів «подорож до моря». вірші цього циклу нагадують щоденник, у якому поетеса занотовує побачене і неначе веде читача від луцька до одеси. вірш «красо україни, подолля» — третій вірш циклу. перед читачем розгортається картина, на якій зображено «хороші, красні села», «хати садками вкриті, срібним маревом повиті». останні два рядки строфи «коло сел стоять тополі, розмовляють з вітром в полі» нагадують шевченківські образи. поїзд їде далі, і розгортаються нові картини: «хвилюються лани золотії», «бори величаві, густії провадять таємну розмову». раптом виринають «ярочки зелененькі, стежечки по них маленькі, перевиті, мов стрічечки, збігаються до рі» вірш написано так, що складається враження присутності читача в подорожі. краєвиди змінюються так швидко, наче їдеш у поїзді і спостерігаєш за природою із вікна. зовнішня краса поділля чарує, але вона не заступає народного горя.> > > >

Явважаю,що кожна людина має якусь мету. хтось спати успішним, знаметим, а хтось-вилікувати свою хворобу чи вступити в омріяний заклад. але праця на досягнення її найважливіша. по-перше,мета-це тільки початок руху до чогось нового. кожна людина ставе собі за ціль досягнення чогось нового. та одна втілює свою мету в життя, а інша обмежується тільки думкою про неї. по-друге, з часом наші погляди на життя змінюються, тому ми змінюємо свої цілі. та якщо не працювати над метою, то вона просто буде змінюватися з часом і нічого хорошого з цього не вийде, тільки ти втратиш час на корисні для тебе речі. по-третє, досягти своєї мети-це найкраще, бо саме ти побачиш свої старання. а разом із тобою пишатимуться і рідні. без руху до мети, вона так і залишиться забутою всіма, ніхто навіть не згадає про неї через деякий час. отже, щоб досягти своєї мети в житті потрібно працювати, ставити нові цілі, дотримуватися порядку та досягати поставленої мети. досягнувши свою мету-ти можеш з гордістю показати світові та собі, що ти зміг виконати її, а не просто змінити на більш просту. якось так, сподіваюся

Дивись , 1) ( саме мене на патріотичні вчинки надихає максим залізняк , він є великим патріотом своеї держави , його називали батьком козаків , він дуже відважний й приваблює читачів своїми змужнілими патріотичними вчинками .                    2) особисто я при читанні поеми " " дуже захопилася яремою галайдою , бо він дуже сильно й щиро вміє кохати й кохає свою дівчину оксану , й дуже переживає за нею , саме це мене приваблює в ньму й я захоплююся ним .  я надеюсь я тебе , буду рада если увижу в друзьях : )