Уякому творі з української літератури викривається ( розкривається ) проблема неосвіченості ? підскажіть, будь ласка!

Кайдашева сім*я. хазяїн

Ядуже люблю море. воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, бо щодня, навіть щохвилини воно різне. таємниче, мінливе, неосяжне — воно хвилює душу, не залишає байдужим серце. одного дня воно тихе й спокійне, наче велике дзеркало, холодне й прозоре. сонячні промінчики, пронизуючи солону воду, сягають дна, лагідно торкаються золотавого піску та яскравих сяючих мушлей, гладеньких камінців та зеленуватих водоростей, ловлять маленьких спритних рибок, що зграйками весело бавляться біля берега. наступного дня все раптом змінюється. налетить поривчастий вітер і погонить хвилі до берега. вода стає каламутно-зеленою, іноді — темно-синьою, а одного разу я бачив навіть вражаюче чорну. не видно більше ані риб, ані мушлей, ані піску: є тільки шалені хвилі, які з силою б'ються в прибережний пісок. тоді ми з батьками сидимо на березі та можемо тільки спостерігати за силою моря. хоча навіть у такі моменти море видається мені дивовижним. я думаю, що воно велетень, з яким я можу позмагатися, і я в море камінці або голосно кричу. але перемога завжди дістається йому, морю. воно глушить мій голос і відкидає мій камінець на берег. іноді мені здається, що я можу дивитись на море безкінечно.

Наталка та гриргорій перетнули кордон. пройшовши декілька верств вони поселились у містечку гуляні. пес так і не повернувсь. шкода пса, але наталка і григорій зажили мирним життям. збудували собі хатку, завели собі є господарство. вони жили звичайним сільським життям. наталка влаштувалась дояркою, а григорій працював на сталеварному заводі минали роки, а молоді невдовзі втомились від такого життя. одного дня вони вирішили повернутися додому. в ранці вони вирушили до дому, вони йшли декілька ді і ось вони вже біля власного будинку, все поросло бур`яном, молоді запідозрили щось неладне. зайшовши всередину вони не знайшли ні живої душі. від найблищих мешканців вони дізналися правду про долю своїх батьків: тих стратили за переховування контрреволюціонері обурений григорій, знаючи про лісових повстанців, вирішує їхати в західну україну. там він вступає до лав з перших днів він бачив зверхнє ставлення до нього вояків, однак він потоваришував з одним з чому б се так запитав він у побратима? - все просто, -той відпові ти не їхніх арійських кровей, не з західної україни ти родом, то й не люблять тебе, а мене тобі складно було і в вояках, презріння вояків погіршувало настрій, до наталки теж відносились погано, вона, живучи протягом багатьох років   у сибіру, здобула акцент відмінний від українського. напередодні однієї з ночей товариш розбудив григорія. -чого тобі? / -вставай, бери жінку та тікай? /- та що трапилось? /- наш командир дізнавсь про твоє походження, а власне неукраїнське походження твоєї жінки. тікай, завтра вранці планується ваш розстрі хутко зібравшися григорій разом з наталкою тікали вночі, коли всі а ось і їде якийсь потяг, вони й застрибнули в в потягу їхали радянські робочі. - здраствуйтє рєбята, ви откуда? /- от упа, оні нас хотєли расстрєлять./ -вот сволота, руский народ унічтожить рєшили. но ничего покажєм ми ім. а ви куда собствєнно направляєтє це питання змусило григорія замислитись. але в нього не було вибору, оскільки всі проти нього відвернулись, але найбільше його розізлили патріоти, захисники україни, які хотіли його розстріляти. наталка знала добре російську та і він вивчив, оскільки в китаї вони поселились в тій області де жили росі все ж григорій відповів- нє знаю куда, хотім воєвать с упа/- дєло говорітє, ми вам так григорій став польовим офіцером, наталка не відставала від нього. одного разу наталка отримала тяжке поранення і вже не змогла воювати. вона згодом вилікувалась і ніде більше не працювала окрім власного під час операцій проти упа григорій отримав чимало орденів. за те що він "перевиховався", його не було розстріляно, а навпаки він просувався по службі і ось він вже майор. майор многогрі він отримав посаду, яку колись займав його лютий він був надзвичайно здивований, коли отримав майора, бо згадав свого кривдника. "життя непередбачувана річ"-подумав ві ось так і в житті, буває моральне буває суттєве переродження особистості, її свідомості буває дане переродження в позитивному аспекті, а буває й у вигляді моральної деградації, яка є викривленням свідомості.