Іть скласти оповідання або казку про добро або зло

  солдат і смерть прослужив солдат у царя тридцять три роки, і вийшла йому одставка. дав йому цар три копійки, він і пішов собі. йшов-йшов, аж перестрівають його три старці:       — сотвори, служивий, милостинку.      — нате.      вийняв копійку і оддав. трохи згодом перестрівають його ще три старці.      — сотвори, служивий, милостинку.      — нате.      оддав другу копійку.      під вечір вже ще три старці просять:       — сотвори, служивий, милостинку.      — нате.      оддав і третю копійку.      іде та й думає, що це воно буде, що роздав останні три копійки. аж ось ще йдуть три старці.      — сотвори, служивий, милостинку.      — нате.      скинув шинелю й оддав.      — ну,— кажуть старці,— чим тебе, служивий, нагородити, що ти з останнього милостиню сотворив? проси у нас три просьби.      — а що ж я,— каже,— буду просить? як задумаю, щоб гроші в кишені були; щоб люльку не накладать і не закурювать, а як , щоб сама готова була; та щоб була торбинка така: я про що не подумаю, зараз щоб там і було.      — добре, служивий, іди собі з богом. ото сказали та й зникли, наче їх тут і не було. от солдат пройшов трохи. «дай,— дума,— подивлюсь, чи не збрехали». засунув у кишеню руку — так і витяг жменю грошей.  (ну как то так сильно не судите )

Відповідь:

У якому дієслові допущено помилку в правописі особових закінчень?

мрвчете

Яке з поданих дієслів належить до ІІ дієвідміни?

примиритися

Оберіть дієслово, що буде мати закінчення –еш у формі другої особи однини теперішнього часу.

піклуватися

Визначте рядок, де всі дієслова належать до І дієвідміни.

оформлювати, розповсюджувати, розшукувати

Визначте рядок, де в усіх дієсловах буде відбуватися чергування приголосних при дієвідмінюванні.

купити, графити, чесати

Виберіть рядок, у якому в особовому закінченні дієслова є помилка

боряться, хочуть

Пояснення:

рання весна

березнь. у перші дні цього місяця, як правило, ще морозно і сніжно. але то був справжній весняний день: сонечко світило яскраво, ласкаво торкалося мого обличчя своїми теплими промінцями. в такий день слід обов"язково сходити до парку. я так і зробила.

усюди було ще вогко і виднілися залишки брудного снігу, але це не заважало усім жителям парку радіти ранній весні. там синичка вже оголошує всім про тепло, там сорока вже вигріває боки на сонці йшла по вузькій стежці і раптом почула, як хтось шурхотить над моєю головою. я підняла погляд і була здивована, побачивши маленьку пухнасту жительку парку, що сиділа на зеленій сосні і з цікавістю на мене дивилася. було дивним, що вона мене не злякалася. на щастя у мене у кишеньці був маленький горішок, що залишився після мого сніданку. мама завжди говрили: "горіхи - це твій розум! ".

"будь розумницею! " - сказала я маленькій споглядачці, і дала горішок рудій білочці.

ось таку я мала пригоду одного весняного дня.