Условосполученні обов'язково має бути: а "відоме" і "нове"; б підмет і присудок; в головне і залежне; г іменник із прийменником. у якому рядку всі названі частини мови належать до самостійних? а сполучник, іменник, прийменник; б іменник, прикметник, дієслово; в дієслово, сполучник, вигук; г частка, числівник, займенник. "не" з усіма дієприслівниками слід писати разом у рядку: а не/добачають, не/дочувають, не/навидять; б не/зібравши, не/дбаючи, не/виголосивши; в не/працюючи, не/усвідомлюючи, не/зробивши г не/кажучи, не/повідомивши, не/зробивши. похідними прийменниками є всі слова в рядку: а над, близько, б з-посеред, з-поміж, понад; в біля, край, від; г на, про, у. у якомурядку всі дієслова одного виду? а випікати, працює, посадив; б літати, злетіти, ; в здійснити, проголосити, вивчити; г берегти, посушити, дозволять. отвечайте кто на што может!

у словосполученні обов'язково має бути:

в головне і залежне;

 

у якому рядку всі названі частини мови належать до самостійних?

б іменник, прикметник, дієслово;

 

"не" з усіма дієприслівниками слід  писати разом у рядку:

а не/добачають, не/дочувають,  не/навидять;

 

похідними прийменниками є всі слова в рядку:

б з-посеред, з-поміж, понад;

 

у якому рядку всі дієслова одного виду?

в здійснити, проголосити, вивчити;

Художній стиль мовлення цей найбільший і найпотужніший стиль української мови можна розглядати як узагальнення й поєднання всіх стилів, оскільки письменники органічно вплітають ті чи інші стилі до своїх творів для надання їм більшої переконливості та достовірності в зображенні подій. художній стиль широко використовується у творчій діяльності, різних видах мистецтва, у культурі й освіті. як у всіх зазначених сферах, так і в белетристиці (красному письменстві - художній літературі) це стиль покликаний крім інформаційної функції найсуттєвішу - естетичну: впливати засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття та волю читачів, формувати ідейні переконання, моральні якості й естетичні смаки. основні ознаки: - найхарактерніша ознака художнього відтворення дійсності - образність (образ - персонаж, образ колектив, образ - символ, словесний образ, зоровий образ); - поетичний живопис словом навіть прозових і драматичних творів; - естетика мовлення, призначення якої - викликати в читача почуття прекрасного; - експресія як інтенсивність вираження (урочисте, піднесене, увічливе, пестливе, лагідне, схвальне, фамільярне, жартівливе, іронічне, зневажливе, грубе та ін.); - зображуваність (тропи, епітети порівняння, метафори, алегорії, гіперболи, перифрази, тощо; віршова форма, поетичні фігури); конкретно-чуттєве живописання дійсності; - відсутня певна регламентація використання засобів, про які йтиметься далі, та способів їх поєднання, відсутні будь-які приписи; - визначальним є суб'єктивізм розуміння та відображення (індивідуальне світобачення, світовідчуття і, відповідно, світовідтворення автора спрямоване на індивідуальне світосприйняття та інтелект читача).

вулиця пушкінська  — одна з  найстаріших вулиць стародавнього міста житомира, її  історична назва  — вулиця зелена (поряд на  петрівській горі тоді був зелений гай). це  була стародавня дорога з  петрівської гори в  передмісті (так називалася місцевість в  районі нинішньої площі корольова). коли дорога почала забудовуватися в  xviii  столітті, то  з  неї вийшли дві вулиці  — зелена і  глиняна (нинішня вулиця театральна). зелена вулиця починалася на  петрівській горі (де  і  тепер), і  закінчувалася перед садибою адвоката словацького  — дядька видатного польського і  українського поета юліуша словацького. садиба словацького знаходилася в  районі нинішнього нового бульвару. у  першій половині xix століття вулицю продовжили до  вулиці великої бердичівської, а  у  другій половині xix  століття, коли проклали нові вулиці  — молчанівську (тепер новий бульвар) і  нинішній старий бульвар, то  зелена вулиця від молчанівської зробила поворот на  південь, закінчуючись на  старому бульварі. тоді  ж вона і  змінила назву на  жандармську (тут знаходилася губернська жандармерія). з  часом почало формуватися продовження жандармської вулиці від нинішнього старого бульвару до  монастирської вулиці (тепер вул. шевченка). це  нове продовження одержало назву новожандармської вулиці, а  стара її  частина стала називатися старожандармською. у  1899 році (до  сторіччя з  дня народження о.  с.  пушкіна) обидві вулиці об’єднали в  одну під назвою вулиця пушкінська, яка існує і  дотепер. на  вулиці пушкінській багато пам’яток історії та  архітектури. довжина її  близько 2-х кілометрів.

масивна триповерхова будівля, де  тепер знаходиться природничий факультет житомирського державного університету імені івана франка, є  в  місті, по-своєму, унікальною спорудою. це  — перший триповерховий будинок у  житомирі, побудований у  1882 році в  стилі неокласицизму для першого в  історії міста вищого навчального закладу  — єврейського вчительського інституту. відтоді тут назавжди оселилася освіта і  наука. а  ще  він є  пам’яткою архітектури і  містобудування (охоронне свідоцтво №  174).