Добери слова, близькі за значенням до слів: погожий(деньвизирали(листочки).чисте(небо).записати парами

лагідний, теплий (день), виглянули, показалися (листочки), блакитне, прозоре (небо)

1.до зустрічі, рада була вас побачити .               1.бувай,ще побачемось                                                                                       2.до зустрічі, погуляєм ще в наступний раз.  2.до побачення 3.щасти вам.

Речення з однорідними членами. кома між однорідними членами однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. однорідні члени речення мають такі ознаки: - займають позицію одного члена речення; - пов’язані між собою сурядним зв’язком; - пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком; - виражають однотипні поняття; - мають переважно однакове морфологічне вираження. однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. і барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими: жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними: на вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока. зверніть увагу! не належать до однорідних членів речення: - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: іде котигорошко тим лісом, іде та й іде; - слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се; - слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: піди виглянь надвір. способи поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: а я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований. граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники: - єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-ані: і сниться їй той син іван і уродливий, і багатий. - протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники , , : тече вода в синє море, та не витікає. - розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як , , не то, чи то, : у килини та горпини як не свадьба, то родини. розділові знаки між однорідними членами речення кома ставиться: - між однорідними членами, коли немає сполучників: не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово. - між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: полетіла б я до тебе, та крилець не маю. - між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: а човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів. - між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою. - перед другою частиною парного сполучника , не ті й, (та), не , що з’єднує однорідні члени: людина має бути не тільки здоровою, а й гарною. - коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну. кома не ставиться: - коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: вода при березі починала каламутитись і жовкнути. - між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: ой ти, гарний семене, прийди сядь коло мене. але: приходь, посидимо (різні форми дієслів); - між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться. - у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.