Твір-роздум на приказку "слово не горобець вилетить не піймаєш"

"слово не горобець вилетить не піймаєш"

слово це не горобець.горобця можна впіймати і повернути.а слово ні.іноді ми можем образити людини,поранити її прямо в сердце але не зброею,а словом..

навідь втратити дорожчу тобі людину.а можему і порадувати що вона взлетить до небес,або подарувати надію.

все жалежить від самої людини.що ж сподіваюсь коли в будете говорити,або ображати ви згадаете цю приказку.

(я написала сама поетому думаю не у кого точно такого не будет можешь еще что то добавить от себя)успехов тебе: *

Объяснение:

Актуалізація опорних знань

Ускладнення речень

однорідними

членами

Іроси, і птиці,

ітрави з зорею

вітають мене

(В. Сосюра).

відокремленими

членами

Я люблю українське село, повне шуму, повне

дум

(В. Сосюра).

звертаннями

Сонце! Сонце!

Це тебе, довіч-

ний світе, стрі-

ваючи, вітає земля

(Панас Мирний).

вставними

компонентами

Правда, Чіпка мій моторний, удатний

(Панас Мирний).

вставленими

компонентами

Радика мама

(тата в нього не було) була вчителька музики

(Ю. Яновський).

6.6.1. Речення з однорідними членами та їх пунктуаційне оформлювання

Актуалізація опорних знань

Уреченні можуть бути не тільки члени речення, з’єднані між собою підрядним зв’язком узгодження, керування, прилягання), але й члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком і утворюють у реченні ряди (групи) з кількох рівноправних, незалежних один від одного членів, тобто утворюють ряди однорідних членів речення.

Однорідними називаються члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком, стосуються одного

й того самого члена речення, належать до однієї й тієї ж частини мови, відповідають на те саме питання і характеризують предмет (дію, явище) з одного боку: Серед хвиль і піни, й шуму чайка утлая несеться (П. Тичина).

ПАМ’яТкА!

1. Нерідко однорідні члени речення мають при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто є поши-

реними: Дніпрогес з його крилатими щоглами, могутньою греблею, арками мостів відпливав вдалину

(М. Бажан).

2.Іноді в реченні може бути не один ряд однорідних членів речення, а два і більше.

3.Однорідні члени речення з’єднуються один з одним або інтонацією та сурядними сполучниками,

або (рідше) тільки інтонацією: Кожна професія цікава, потрібна, захоплююча (О. Копиленко).

Атим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко).

4.Неоднорідними є означення, які характеризують той самий предмет з різних боків: Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).

5.Однорідними означення є тоді, коли:

а) перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшими означеннями:

Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І. Нечуй-Левицький);

б) коли означення стоять після означуваного слова:

Він, упевнений, рішучий, серйозний, вирішив підкорити цю гору;

в) коли в ролі означень виступають означення-синоніми або означення-антоніми:

Ми не пропаща, а чудесна сила (М. Стельмах).

Складнопідрядним реченням з підрядною частиною мети називають таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на мету того, про що розповідається в головній частині. Сполучники аби, щоби поширені здебільшого в усному мовленні. Складені сполучники. Складені сполучники для того щоб, заради того щоб, на

Объяснение:

Складнопідрядним реченням з підрядною частиною мети називають таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на мету того, про що розповідається в головній частині. Сполучники аби, щоби поширені здебільшого в усному мовленні. Складені сполучники. Складені сполучники для того щоб, заради того щоб, на