Требе зробити синтаксичний розбір речения: розстелений кожушок, по нім посіяний горошок.

Повеств, невоскл, порост,двусост,неосл,распростр.

"добро завжди повертається", - кажуть у народі. сьогодні ти можеш комусь, а завтра хтось тобі. наприклад, можеш комусь з ім завданням, а тобі пояснять те, чого не розумієш ти. але це коло може урватися, якщо сьогодні ти вирішиш "відпочити" чи просто відвернешся від людини, що потребує підтримки.

  взагалі, дуже добре коли в тебе є такі друзі, які тебе розуміють, які тебе підтримують і готові вислухати. до відому, з друзями робити добро набагто веселіше! та починати треба з малого. наприклад, можете запропонувати вчителям чи своїм батькам. повірте, вони будуть приємно вражені! головне, не робити всілякі справи з корисною метою. ваша нагорода - посмішка і вдячне "дякую", яке викликає у душі неповторні відчуття. завдяки цьому можна і розважитись, і відшукати трохи щастя.

звісно, робити добрі справи - це не так й легко. особливо важко, коли за вдіяне тобі не будуть вдячними. тоді складно залишитися таким ж дружнім. але треба все одно спішити! спішити дарувати людям радість! тоді, можливо, їхні серця, що давним-давно зачерствілими, розтануть! достатньо зробити декілька кроків і ви побачите, як це приємно! тож вдачі вам у добрих справах і пам'ятайте, що тільки мертві риби пливуть за течією!

 

*якщо кінцівка не до смаку, зріжте : -р   *

Мій  друг  зі  школи, влад, захворів.  він  відмінник,  тому я  вирішив  подзвонити  йому  і розповісти  є завдання. -привіт!   як  в  тебе  справи?   як  себе  почуваєш?   -  одразу  запитав  я. -привіт.  не  дуже  добре себе почуваю. в мене висока температура  і лікарі виписали  багато ліків,  - відповів він з хрипом у голосі. -усе  так погано? чим  ти  захворів? а  як  твоя  бабуся?   справляється?   -  закидав  я  його  запитаннями. -ні.  мені  вже  краще  у  порівнянні  з  минулими  днями.проте,  дякую  за  турботу.   бабуся  справляться.шкода,  що  мої  батьки  поїхали  так  невчасно.про  хворобу.  в  мене  запалення  легенів. проте, як я вже казав, мені вже краще, - його голос  був  майже  спокійним,  але  я  знав,  що  він   намагається мене заспокоїти. -тобі  потрібна  ?   може, я для чогось у пригоді стану? за ліками сходити чи  просто  для  розмови? -  запитав  я,  починаючи  хвилюватись. -ні, мені  нічого  не  потрібно, -  відповів  він.  він  ніколи  не  вмів обманювати. я довго мовчав у слухавку, а потім сказав: -влад, друже, не треба від мене нічого приховувати. я знаю, що в тебе щось не  так. дозволь  мені тобі, - сказав я.   -я знав,  що  від  тебе  нічого  не  приховаєш,  -  відповів  він стомлено, -  проте це дуже добре.  я  буду  дуже  вдячний  тобі  за  .  та  й  від  дружньої  розмови, я  не  відмовлюся.  проте  для тебе це  не  буде  важким  тягарем? -знову  ти  за  своє? для  чого  ж  ще  потрібні  друзі?   я  буду  в  тебе через пів  години. вибач,  скоріше  не  вийде.  мені  довго  до  тебе  добиратися, - говорив я йому, вже починаючи збиратись. -добре.  я  чекаю на тебе, -  наостанок  відповів  він. отак, закінчилася  моя розмова з ним.