Составить 4 предложения з словосполучення керування узгодження прилягня

Узгодження: марія  мала  чарівний  голос. в  цьому  році  настала  рання  весна. керування: писати  листа  друзям-це  найбільше  захоплення  марічки. олег  прийшов  до  нас  у  шостому  класі. прилягання: олена  завжди  ходила  швидко. івась  сидів  думаючи,  бо  він  не  знав  розв'язка ї  і.

Коли наступає літо, у мене відразу піднімається настрій. не те, щоб воно в мене було поганим навесні, узимку або восени, але той факт, що не потрібно нікуди йти, вставати в школу, готовити щодня уроки мене дуже радуєулітку я займаюся всім тим, на що бракує часу в шкільні будні. люблю грати у футбол, проводити час зі своїми родителями, зустрічатися з однокласниками, довго спати і є багато морозива. ще мені подобається, що влітку росте багато фруктів і овочів. у нас є дача за містом. і влітку я проводжу там багато часу. тато мені розповідає щось цікаве про рослини, щоб потім я сам смог вирощувати їх. природа влітку набирає соки й дарує нам усе, що може. я люблю ходити по літньому лісі зі своїми товаришами або з родителями. ми часто ходимо на річку, кілька разів ми з татом ходили на риболовлю, але я увесь час спав з вудкою, тому що рано доводилося вставати. цього року ми їздили всією сім'єю на море. відмінно проводили час із ранку до вечора, купалися, грали, співали пісні й загоряли. літо - моя улюблена пора року. дуже не хотілося б, щоб воно закінчувалося, адже тоді знову потрібно буде ходити в школу й щодня готовити уроки.

Iснує давня легенда. два будiвельники везли тачки, наповненi камiнням. одного з них спитали:   - що ти робиш?   - та от звелiли возити камiння - вожу! - байдуже вiдповiв вiн.  - а що ти робиш? - запитали другого будiвельника, що, як i перший, натомлено тягнув важке камiння.  - я будую собор святого петра, - з гiднiстю вiдповiв той.  це - дуже повчальна легенда, бо доводить нам непохитну iстину: без вiри у своє високе призначення ми не зможемо пiднятися над сiрою буденнiстю, наповнювати свої серця чистими iдеалами та самовiддано "будувати собори". без цiєї вiри людина все життя просидить непомiтно у затишку i буде задовольнятися малим, не розумiючи неспокою iнших.  та на цьому неспокої, високому духовному горiннi здiймались неперевершенi собори минулого: творiння гомера i шекспiра, шевченка i пушкiна, чайковського i рерiха. всi науковi вiдкриття, одважнi експедицiї йшли вiд одержимостi духом i великої вiри у бога, людину i своє призначення. "хто моря переплив i спалив кораблi за собою, той не вмре, не здобувши нового добра", - сказала леся українка. я думаю, що цi слова можуть стати влучним гаслом життя тiєї людини, яка присвятила себе справi духовного збагачення людства.  переконаний, що справжня людина починається там, де вона обирає важчу й вищу дорогу. а що є важчим i вiдповiдальнiшим за служiння духовним iдеалам, за їх виборювання, щоб нести їх потому людям? згадаймо: нiде так не калiчили душу людини, як в українi.  вороги вiками, роздираючи українську землю, примушували зрiкатися бога своїх батькiв, зрiкатися рiдної iсторiї та мови, забувати традицiї, зрiкатися врештi-решт себе. та українська нацiя вистояла, зберiгши свої духовнi собори; вже десять рокiв вона живе суверенним життям, проголосивши 24 серпня 1991 року свою незалежнiсть.  сьогоднi ми живемо в неспокiйному свiтi. криза духовностi людства нинi є найбiльшою тривогою свiту. я не думаю, що треба доводити, наскiльки змiлiли душi в умовах сьогоднiшньої боротьби за "своє мiсце пiд сонцем". це не секрет, що духовна хвороба пiдкошує сили нашого суспiльства, яке так довго виборювало право називатися вiльним i незалежним. забувають старих, вiдрiкаються вiд малих, нехтують бiблiотеками, музеями, театрами. чи не є це тiєю духовною кризою, з якої ми всi повиннi виводити нашу україну? повторюю: всi!   а для цього - починати треба iз себе, iз своєї життєвої позицiї та своїх iдеалiв. тiльки маючи чисту душу i прагнення, ми зможемо принести якнайбiльше користi своїй землi, залишити по собi свiтлу дорогу, якою пiде наступне поколiння. це важлива, але, я думаю, не така вже й важка справа. просто кожний на своєму мiсцi повинен пам'ятати, що вiдродження в українi починається i з нього теж. а може - саме з нього в першу